У серці польської податкової системи криється механізм, який для одних означає просто вищий рахунок від фіскуса, а для інших — символ відповідальності перед суспільством. 3-й податковий поріг, у народі знаний як солідарний внесок, торкається лише осіб із доходами понад мільйон злотих на рік і накладає додаткові 4 відсотки на суму, що перевищує цей поріг. Однак це не третя ставка в офіційній шкалі ПДФО — вона й досі має лише два пороги: 12 відсотків до 120 тисяч і 32 відсотки понад цю суму. Внесок діє паралельно, створюючи на практиці ефект прогресії, завдяки якому найміцніші плечі несуть трохи більший тягар.
Цей додатковий обов’язок не з’явився нізвідки. Запроваджений у 2019 році як частина ширшої реформи, він мав підтримувати Фонд солідарної підтримки осіб з інвалідністю. Сьогодні, у 2026 році, механізм продовжує працювати без змін, хоча базові пороги ПДФО лишаються стабільними вже багато років. Для підприємця, який щойно перетнув цю магічну межу, це не лише математика, а й реальне рішення: як спланувати фінанси, щоб не втратити мотивацію до розвитку й водночас виконати громадянський обов’язок.
На практиці 3-й податковий поріг поєднує суворість закону з людським виміром солідарності. Він не зачіпає весь дохід, а лише ту частину, яка значно перевищує середній рівень. Завдяки цьому навіть за високих заробітків система продовжує стимулювати працю та інвестиції, нагадуючи, що в державі ніхто не діє у вакуумі.
Звідки взявся 3-й податковий поріг і як еволюціонувала система ПДФО
Польська податкова система вже багато років балансує між простотою та прогресією. Ще до 2019 року шкала мала дві ставки — 18 і 32 відсотки, а неоподатковуваний мінімум був нижчим. Реформа «Польський лад» у 2022 році знизила перший поріг до 12 відсотків і підняла межу до 120 тисяч злотих, що полегшило життя більшості працівників і підприємців. Однак ще раніше, з січня 2019 року, законодавець запровадив солідарний внесок, який у розмовній мові швидко став називатися третім порогом.
Цей крок не був випадковим. Він виник у відповідь на суспільні потреби й мав фінансувати конкретну мету — підтримку людей з інвалідністю через спеціальний фонд. У 2026 році механізм залишається незмінним, що дає платникам податків передбачуваність, але водночас викликає питання щодо можливих майбутніх змін. Багато експертів наголошують, що відсутність індексації порогів призводить до того, що з року в рік дедалі більше людей наближається до вищих навантажень, хоча офіційно шкала все ще має лише два рівні.
Для того, хто починав кар’єру за часів 18-відсоткової ставки, сьогоднішній 3-й податковий поріг може здаватися м’якшим. Але для молодого ІТ-спеціаліста чи творця успішного стартапу, який раптом бачить у розрахунку додаткові тисячі, це реальний сигнал: межа комфорту ближче, ніж ви думаєте.
Як саме працює солідарний внесок — механізм крок за кроком
Обчислення 3-го податкового порогу починається з визначення бази оподаткування. Сюди не входить усе майно чи всі доходи. Враховується сума доходів, оподаткованих за шкалою, лінійним податком 19 відсотків, прибутків від капіталів (ПДФО-38), а також доходів від контрольованих іноземних компаній чи деяких іноземних доходів, розрахованих методом пропорційного вирахування.
Від цієї суми можна відняти раніше невирахувані внески ЗУС та збитки з попередніх років з того самого джерела. Лише надлишок понад мільйон злотих оподатковується 4-відсотковим внеском. Важливо, що внесок не є частиною ПДФО — його розраховують окремо в декларації DSF-1 до кінця квітня наступного року.
Ось простий приклад: дохід 1 200 000 злотих. Після вирахувань база становить 1 150 000 злотих. Внесок = 4 відсотки від 150 000 злотих, тобто 6 000 злотих. До цього додається стандартний ПДФО за шкалою. Загалом це не драматично, але при доходах у кілька мільйонів уже створює відчутну різницю.
Тут немає місця для прихованих пасток — усе прозоро, але вимагає точного відстеження джерел доходу.
Хто реально потрапляє під 3-й податковий поріг і які доходи враховуються
Не кожен мільйонер сплачує внесок. Платники єдиного податку (ryczałt), які розраховуються від приросту, часто оминають цей механізм, бо їхні доходи не входять до бази. Так само особи, що живуть лише з дивідендів чи продажу нерухомості, — ці джерела виключені.
На практиці 3-й податковий поріг найбільше зачіпає:
- Підприємців на шкалі або лінійному податку з високою рентабельністю,
- ІТ-спеціалістів та креативних фахівців за договорами підряду або B2B з великими контрактами,
- Менеджерів вищої ланки з преміями та бонусами,
- Біржових інвесторів, які отримують значні прибутки від капіталу.
Виключені натомість доходи від єдиного податку, податкової карти чи оренди на єдиному податку. Це важлива прогалина, якою користуються багато досвідчених підприємців — плануючи структуру бізнесу, можна легально зменшити навантаження.
У моїй практиці траплялися випадки, коли добре спланована зміна форми оподаткування в попередньому році дозволяла заощадити десятки тисяч, не порушуючи закон. Ключем є усвідомлення того, що внесок дивиться не на дохід, а на прибуток після витрат.
Перш ніж переходити до розрахунку, варто побачити цифри наживо. Наведена нижче таблиця показує, як виглядає податок для різних рівнів доходу у 2026 році (спрощено, без вирахувань ЗУС та пільг для наочності).
| Річний дохід (злотих) | ПДФО за шкалою (злотих) | Солідарний внесок (злотих) | Загальне навантаження у відсотках |
|---|---|---|---|
| 800 000 | бл. 220 400 | 0 | 27,55% |
| 1 200 000 | бл. 348 400 | 8 000 | 29,70% |
| 2 000 000 | бл. 620 400 | 40 000 | 33,02% |
Джерело: розрахунки на основі податкової шкали та ст. 30h Закону про ПДФО (Сервіс Міністерства фінансів). Після таблиці чітко видно, як 3-й податковий поріг делікатно підвищує середню ставку, але не вбиває мотивацію — значна частина заробітку лишається на розвиток і життя.
Другий приклад із життя: лікар-спеціаліст на B2B з доходом 1,4 млн злотих після витрат. ПДФО бл. 420 тис., внесок 16 тис. — разом приблизно 31 відсоток ефективного навантаження. При єдиному податку 12 відсотків він міг би повністю уникнути внеску, але втратив би інші пільги.
Немає магічної формули для уникнення внеску, але є чимало легальних інструментів. Найефективніші з них:
- Перехід на єдиний податок від зареєстрованих доходів у відповідній галузі — часто повністю усуває базу внеску,
- Оптимальне врахування збитків з попередніх років — вони можуть знизити базу навіть на сотні тисяч,
- Використання пільг IP Box, пільги на дослідження та розробки чи пільги на прототип — особливо ефективно в креативних і технологічних галузях,
- Планування доходів у компаніях — перенесення частини прибутків у форму, яка не входить до бази внеску,
- Регулярний моніторинг накопичувального доходу протягом року — дозволяє коригувати бізнес-рішення, поки рік не закінчився.
Пам’ятайте, що оптимізація не означає ухилення від сплати податків. Йдеться про свідоме формування структури, яка дає змогу заробляти більше й водночас підтримувати систему. У моїй практиці багато клієнтів після консультації з податковим радником знижували ефективне навантаження на кілька відсоткових пунктів, не втрачаючи контролю над бізнесом.
Вплив 3-го податкового порогу на економіку та повсякденне життя
Для більшості поляків 3-й податковий поріг — це абстракція, яка стосується лише жменьки найбагатших. Але його наслідки відчуваємо всі. Кошти від внеску живлять фонд, який реально допомагає особам з інвалідністю в щоденному житті: протези, реабілітаційні путівки, медичне обладнання. Це не просто цифра в державному бюджеті — це конкретна допомога тим, кому без неї було б важче.
З іншого боку, підприємці скаржаться, що додаткове навантаження при високих доходах може гальмувати масштабування бізнесу. У 2026 році, коли інфляція та вартість енергії все ще кусаються, кожен додатковий відсоток відчувається болісно. Однак стабільність норм дає комфорт планування на кілька років наперед — немає щорічних революцій.
Особисто я вважаю, що 3-й податковий поріг — це компроміс. Він не є революційно прогресивним, як у деяких скандинавських країнах, але й не дозволяє найбагатшим повністю відірватися від решти суспільства. Баланс делікатний, але в польському контексті працює.
Найпоширеніші міфи та помилки при 3-му податковому порозі
Багато хто думає, що внесок стосується всього доходу — це міф. Він торкається лише надлишку. Інші вважають, що достатньо розрахуватися лінійно, і проблема зникає — не завжди, бо лінійні доходи теж сумуються. Найпоширеніша помилка — неврахування доходів з ПДФО-38 при поданні DSF-1. Фіскальний орган сам перевірить і нарахує відсотки.
Ще один міф: «якщо заробляю за кордоном, то не плачу». Якщо дохід розраховується в Польщі пропорційним методом, то він входить до бази. Тому варто консультуватися з експертом щодо структури, поки рік не закінчився.
Підсумовуючи, 3-й податковий поріг — це не покарання, а елемент більшої мозаїки. Повністю розуміючи його, ви можете не лише уникнути несподіванок у квітні, а й свідомо формувати свій фінансовий шлях. Система вимоглива, але дає простір для розвитку — потрібно лише знати, як ним скористатися.
