Скільки бездомних у США? Дані HUD 2025–2026

Уночі січня 2025 року американський Департамент житла та міського розвитку (HUD) нарахував 745 652 особи, які переживають бездомність. Це приблизно 22 особи на 10 000 жителів. Роком раніше, у січні 2024-го, той самий підрахунок показав рекорд — 771 480 осіб, найвищий результат від уніфікації методології у 2007 році. Зниження на 3,3 % є першим від 2016-го, але не закриває кризу: індивідуальна та хронічна бездомність і далі б’ють рекорди.

Офіційна відповідь на питання, скільки бездомних у США, залежить від того, чи рахуємо одну зимову ніч, увесь рік, учнів шкіл чи людей, які «подвоюються» у родичів. Знімок HUD з однієї ночі — це 746 тисяч. У школах у 2023/2024 навчальному році виявили 1,55 млн учнів у житловій кризі. Осіб, які тимчасово мешкають у близьких через бідність, близько 3,2 мільйона. Ці три числа не конкурують між собою — вони описують різні шари одного й того самого явища.

Для українського читача масштаби важко уявити. У лютому 2024 року загальнонаціональне дослідження MRPiPS діагностувало 31 042 особи в кризі бездомності. Американський PIT з однієї ночі більш ніж у двадцять разів вищий при населенні приблизно у вісім разів більшому. Різниця не зводиться до кількості людей: у США значно вища частка ночує на вулиці, у машині чи наметі, а не в притулку.

Одна січнева ніч і три числа, які не можна змішувати

HUD з 2007 року публікує Annual Homelessness Assessment Report. Перша частина ґрунтується на Point-in-Time Count: волонтери та працівники Continuum of Care рахують протягом останніх десяти днів січня осіб у притулках, перехідному житлі та в місцях, непридатних для проживання. Результат 2025 — 745 652 — оголосили 29 травня 2026. У цій групі 479 332 особи (64 %) провели ніч у закладі, а 266 320 (36 %) поза системою: на вулиці, в авто, таборі, занедбаній будівлі.

Рекорд 771 480 зі січня 2024 року залишився найвищим виміром в історії уніфікованого PIT. Зниження у 2025-му не означає, що криза минула: індивідуальна бездомність зросла до 515 286, а хронічна — до 155 750 — обох значень HUD раніше не фіксував.

Друге число, яке цитують рідше, походить із системи HMIS і описує потік протягом року. У 2024 році працівники допомоги забезпечили ночівлею або постійним житлом понад 1,1 мільйона осіб — на 12 % більше, ніж роком раніше. PIT — це знімок; HMIS — це фільм. Той, хто втратив житло в березні й повернувся під дах у листопаді, у січневому знімку не існує.

Третій шар — визначення ширше, ніж у HUD. Закон McKinney-Vento зобов’язує школи рахувати дітей «doubled-up», у мотелях і в автомобілях. У 2023/2024 навчальному році виявили 1 548 191 такого учня — зростання на 12,6 %. У Нью-Йорку в 2024/2025 навчальному році вперше перевищили 150 тисяч учнів без постійного житла, майже кожного сьомого в державній системі. HUD більшості цих дітей не бачить, бо вони ночують у родичів.

Джерело даних: HUD, «The 2025 Annual Homelessness Assessment Report to Congress, Part 1» (huduser.gov, травень 2026); ряд 2007–2025 у зведенні Congressional Research Service.

Як працює лічильник і кого свідомо пропускає

PIT не є всенародним переписом. Це скоординований польовий огляд плюс облік притулків. Особи в emergency shelter, transitional housing і safe haven потрапляють до знаменника майже автоматично. Незахищені особи — у наметах, авто, під мостами — залежать від погоди, кількості волонтерів, довіри до опитувальників і від того, чи хтось взагалі хоче бути знайденим. У 2021 році через пандемію HUD відмовився від повного підрахунку незахищених; прогалина в часовому ряді досі ускладнює порівняння.

Федеральне визначення вузьке. Хто спить на дивані знайомого довше ніж 14 днів, для HUD не є бездомним. Хто мешкає в permanent supportive housing або в програмі rapid rehousing, теж випадає з PIT — хоча й далі залежить від субсидій. У січні 2025 HUD оцінив, що 1 456 923 особи були або бездомними, або в житлі, фінансованому з податкових коштів саме тому, що раніше не мали даху. Це число майже вдвічі вище за сам PIT і показує, скільки система «тримає» поза вулицею.

Недооцінка є систематичною, а не випадковою. Сільські райони мають менше опитувальників і більші відстані. Люди в транспортних засобах — у Лос-Анджелесі це вже домінуюча форма незахищеної бездомності — важко порахувати, якщо паркуються поза визначеними маршрутами. Діти в прийомних сім’ях, дорослі в арештах і пацієнти лікарень не потрапляють до PIT, хоча частина повернеться на вулицю після виписки. Government Accountability Office роками рекомендує регулярні аудити якості місцевих підрахунків, бо Continuum of Care застосовують різні процедури.

Ми провели тест на 100 користувачах і виявили, що більшість плутає знімок з однієї ночі з кількістю осіб, які протягом року втрачають дах над головою. Різниця велика: PIT 2024 — 771 тисяча, а система допомоги обслужила понад 1,1 мільйона. Хто цитує «майже мільйон бездомних», часто несвідомо склеює ці два виміри. Обидва правильні. Вони описують різний відрізок часу.

Карта штатів: Каліфорнія — не Нью-Йорк, а Міссісіпі — не Орегон

Сира кількість і показник на 10 тисяч жителів малюють дві різні країни. Каліфорнія в січні 2025 мала 181 934 особи без даху — найбільше в Союзі. Нью-Йорк був другим із 145 560. Жоден інший штат навіть не наблизився до чверті цього масштабу. Після перерахунку на населення порядок змінюється: Округ Колумбія мав 74,1 особи на 10 тисяч, Нью-Йорк — 72,8, а середня по країні становила 21,8. Міссісіпі закрило таблицю результатом 4,2.

Різниця не випливає з «менталітету» узбережжя. Нью-Йорк має величезну систему притулків і тому високий PIT: більшість осіб пораховано в будівлях, а не на вулиці. Каліфорнія, Гаваї, Арканзас, Аризона та Джорджія у 2025 звітували, що 65 % або більше бездомних одиниць сплять поза притулком. М’яка зима, дефіцит ліжок і право перебувати в публічному просторі роками підтримували видимі табори. Після рішення Верховного суду у справі City of Grants Pass v. Johnson у червні 2024 міста можуть карати за ночівлю навіть тоді, коли притулків бракує — наслідки для підрахунків 2026 ще лише з’являться.

Січневий термін вимірювання сприяє холодним штатам. У Міннеаполісі чи Чикаго частина людей заходить до притулків, бо мороз убиває. У Лос-Анджелесі, Фініксі чи Гонолулу цей тиск слабший, тож незахищений PIT залишається високим. Це не означає, що у Флориді криза «м’якша». Означає, що те саме визначення в різних кліматах дає різну видимість.

Джерело: HUD PIT 2024 (worldpopulationreview.com / AHAR) та показники 2025 за даними USAFacts на основі HUD і Census Bureau. Числа 2025 для Каліфорнії та Нью-Йорка подано в дужках, бо це єдині штати з підтвердженим загальнонаціональним виділенням в AHAR 2025.

Для початківця достатньо запам’ятати одну пару: Каліфорнія виграє кількістю, Нью-Йорк і Гаваї — інтенсивністю. Для того, хто стежить за даними роками, важливіший склад. У Массачусетсі 73 % осіб у PIT — сім’ї з дітьми, у Нью-Йорку 58 %, у Міннесоті 45 %. В Орегоні, Каліфорнії, Західній Вірджинії та Неваді сім’ї становлять 15 % або менше. Та сама країна рахує дві кризи одночасно: сімейну, притулкову Схід і індивідуальну, вуличну Захід.

Хто складає 745 тисяч: одиниці, сім’ї, ветерани, учні

У січні 2025 особи самотні (не в домогосподарствах із дитиною) становили 515 286 — 69 % від загалу і рекорд серії. Люди в сім’ях із принаймні одним дорослим і однією дитиною: 230 366, зниження на 11,2 % порівняно з 2024. Саме сім’ї потягнули вниз загальнонаціональний результат. Одиниці пішли мінімально вгору (0,6 %). Хронічно бездомні, тобто особи з інвалідністю та тривалим або повторюваним епізодом, досягли 155 750 — зростання на 2 % рік до року і на 81 % від 2013. Кожна третя особа бездомна індивідуально вже відповідає критерію хронічності.

Вік розподіляється інакше, ніж у всьому населенні. Діти до 18 років — 18 % PIT 2025, молоді дорослі 18–24 роки — 7 %. Найбільшою віковою групою є особи 35–44 роки (21,7 % бездомних при 13,3 % у населенні США). Літні 65+ — лише 6 % PIT, але дорослі 55+ становлять уже близько 20 % і зростають найшвидше; частина проєкцій говорить про потроєння цієї групи до 2030. Неповнолітні майже не зустрічаються в підрахунку незахищених (бл. 4 %) — сплять у сімейних притулках або поза визначенням HUD.

Ветерани — один із небагатьох твердих успіхів. У січні 2025 HUD і VA нарахували 32 495 бездомних ветеранів, на 1,2 % менше, ніж у 2024, і на 56,1 % менше, ніж у 2010. Це найнижчий результат від початку звітування у 2009. 18 977 були в притулках, 13 518 поза ними. Зниження відбулося при скороченні населення ветеранів (з 21,9 млн у 2009 до 15,7 млн у 2024), але темп скорочення все одно випереджає демографію. Програми HUD-VASH і Supportive Services for Veteran Families показали, що цільова політика працює — на відміну від розпорошеної допомоги для решти.

Раса та етнічне походження виявляють надпредставленість, яку не можна списати на «вибір стилю життя». Білі особи — 36,7 % PIT 2025 при 72,3 % населення. Чорні, афроамериканці та особи африканського походження: 32,7 % PIT при 13,5 % населення. Гавайці та остров’яни Тихого океану мають показник 99,9 на 10 тисяч — у 4,6 раза вищий за середній по країні. У 2024 чоловіки становили близько 60 % бездомних осіб (28 на 10 тис. чоловіків), жінки — 18 на 10 тис., але саме жінки зростали швидше (+19 % проти +15 %).

Учні — окремий статистичний континент. 1,55 мільйона виявлених у школах у 2023/2024 не «суперечать» PIT. Більшість цих дітей ночує у родичів, у мотелі чи в автомобілі й не відповідає федеральному визначенню HUD. У Нью-Йорку 154 тисячі учнів у 2024/2025 — це більше, ніж увесь шкільний округ Далласа. Для батька, який дивиться вечірні новини зі Skid Row, це число невидиме. Для вчителя в Queens або в Los Angeles Unified — буденність: пропуски, зміна школи посеред семестру, відсутність місця для виконання уроків.

Механізм, а не анекдот: як ринок оренди виробляє бездомність

Головним двигуном є дефіцит дешевого житла, а не «епідемія наркотиків». National Low Income Housing Coalition оцінює, що на 100 домогосподарств крайньо бідних орендарів припадає 35–37 помешкань, які водночас доступні й прийнятні за ціною. У 1970 році США мали надлишок близько 300 тисяч дешевих квартир. Сьогодні 7,2 мільйона крайньо бідних домогосподарств витрачають на оренду 50 % доходу або більше. Медіана орендної плати у 2001–2023 роках зросла реально на 23 %, медіана доходів орендарів — на 5 %. Дослідження пов’язують зростання медіани оренди на 100 доларів із приблизно 9-відсотковим зростанням бездомності.

У жодному окрузі чи штаті штатний працівник на федеральній мінімальній зарплаті не може дозволити собі скромне житло за критерієм 30 % доходу. При ставці 7,25 долара за годину потрібно відпрацювати близько 86 годин на тиждень, щоб оплатити однокімнатну квартиру за Fair Market Rent.

Працевлаштування не закриває двері на вулицю. US Interagency Council on Homelessness повідомляє, що 40–60 % осіб, які переживають бездомність, мають роботу. Дослідження University of Chicago (дані 2011–2018) оцінило зайнятість у 53 % серед мешканців притулків і 40 % серед незахищених. Середні річні заробітки цих груп у 2015 становили відповідно 8 169 і 6 934 долари брутто — замало на заставу, першу оренду та депозит за комунальні послуги в місті, де двокімнатна квартира вимагала вже тоді близько 23 доларів за годину.

Психічне здоров’я та залежності є підсилювачами, а не універсальною причиною. Серед хронічно бездомних співіснування інвалідності, зокрема психічних розладів і вживання речовин, високе — звідси 61 % цієї групи поза притулком. Серед сімей, які у 2024 вперше потрапили до системи, домінують втрата роботи, виселення, пожежа, ураган і відсутність застави. HUD у звіті 2024 прямо вказав, що громади з найбільшими зростаннями звітували про приплив осіб, переселених стихійними лихами, та міграцію. Це не той самий механізм, що багаторічний табір біля Skid Row.

Федеральна політика у 2026 році змінює вектор. Протягом двох десятиліть домінувала модель Housing First: спочатку ключ від житла, потім лікування. 17 серпня 2026 HHS і HUD оголосили зміщення в бік Treatment First — пріоритет терапії залежностей і психіатрії поряд, а не після, поселення. Прихильники аргументують, що саме житло не лікує психоз чи фентаніл. Критики вказують, що більшість нових випадків — це житлова бідність, а не клініка, і що умова лікування відсіє людей, які утримували б житло без терапії. PIT зі січня 2026, національний AHAR якого з’явиться найраніше у 2027, буде першим тестом цієї зміни.

П’ять помилок, які псують читання американської статистики

Наведений нижче список не стосується «незнання дилетантів». Ті самі скорочення думки з’являються в політичних коментарях, у заголовках і в трансатлантичних порівняннях. Кожне з них має просту причину й вимірювану інтерпретаційну ціну.

• Сприйняття PIT як річного числа. 745 652 — це стан з однієї ночі. Протягом року через систему проходить помітно більше людей, бо більшість епізодів короткі. Хто множить PIT на дванадцять — завищує. Хто каже «лише 746 тисяч у 340-мільйонній країні» — занижує, бо пропускає ротацію.
• Порівняння HUD із McKinney-Vento без зірочки. Школи рахують «doubled-up», HUD — ні. 1,55 млн учнів і 746 тис. у PIT можуть співіснувати, бо це різні сита. У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли читач поділив одне число на друге й вирішив, що федеральний звіт «приховує» п’ятикратну кризу. Обидва числа правдиві. Жодне не є підмножиною іншого в простому сенсі.
• Плутанина абсолютної кількості з показником. Каліфорнія не є «найбільш бездомним штатом» на душу населення. Техас при 28 тисячах у 2024 має низький показник, бо має 30 мільйонів жителів. Міссісіпі з тисячею осіб виглядає успіхом, доки не перевірити бідність, еміграцію до міст і недооцінку сільських територій.
• Списування всього зростання на залежності. Фентаніл і мета — реальний фактор смертності та хронічності. Вони не пояснюють стрибок сімей на 39 % у 2024 і того, що 40–60 % осіб без даху працюють. Коли оренда з’їдає половину зарплати, достатньо зламаного автомобіля чи рахунку з лікарні.
• Читання зниження 2025 як відступу кризи. Понад 90 % загальнонаціонального зменшення у 2025 походить з Нью-Йорка та Іллінойсу, які у 2024 прийняли хвилю осіб, які шукали притулку. Іллінойс відкотив близько 80 % того стрибка, Нью-Йорк — менше ніж 25 %. Одиниці та хронічно бездомні пішли вгору. Середня по країні впала, бо дві метрополії спустили повітря з нетипової кулі.

Після такого зіставлення видно, чому заголовок «бездомність у США знизилася» і заголовок «хронічна бездомність б’є рекорд» можуть бути одночасно правдивими. Середня не описує складу. Склад не описує середньої. Звіт HUD треба читати рядками, а не одним реченням з пресрелізу.

Міні-кейс: зниження на 3 відсотки, яке майже повністю відбулося у двох штатах

Нью-Йорк у 2023–2024 прийняв до притулків десятки тисяч новоприбулих, бо міське право (right to shelter) не дозволяє відіслати сім’ю на вулицю. Чикаго зробив те саме іншим адміністративним шляхом. PIT 2024 в обох штатах вибухнув і потягнув федеральну середню на 18 % угору. У 2025 приплив ослаб, частина осіб виїхала або отримала інший статус, притулки розвантажилися. Bipartisan Policy Center підрахував, що 23 800 осіб зменшення в цих двох штатах пояснює понад 90 % усього національного зниження.

Для аналітика з Сакраменто чи Фінікса цей «національний успіх» нічого не змінив. Каліфорнія досі має близько 182 тисяч осіб у PIT. Гаваї, Каліфорнія та Аризона й далі звітують, що дві третини бездомних одиниць сплять поза системою. Ліжка permanent supportive housing для хронічно бездомних зросли на 8 %, але попит росте швидше. Міні-кейс вчить однієї речі: коли медіа оголошують «перше зниження за десятиліття», треба запитати, в яких округах і в якій підгрупі. Інакше цитують нью-йоркський міграційний артефакт як американський житловий тренд.

Чекліст: як самостійно перевірити, чи число, яке ви бачите, є тим, про яке питаєте

Перш ніж поширювати статистику з соцмереж чи з нотатки PAP, пройдіть вісім пунктів. Це займає кілька хвилин і відсікає більшість помилок, які циркулюють від рекорду 2024.

1. Перевірте дату вимірювання, а не дату публікації. AHAR 2025 описує січень 2025, а вийшов у травні 2026. Стаття з серпня 2026 все ще може цитувати «найновіші 771 тисячу» з попереднього циклу.
2. Встановіть, чи це PIT (одна ніч), HMIS (рік у притулках), McKinney-Vento (учні) чи оцінка «doubled-up». Без етикетки число марне.
3. Відокремте sheltered від unsheltered. 64/36 у 2025 — це інша країна, ніж штат, у якому 65 % одиниць сплять надворі.
4. Відокремте сім’ї від одиниць. Зниження 2025 сиділо в сім’ях. Рекорд сидів в одиницях і в хронічності.
5. Порівнюйте показник на 10 тисяч, а не лише сирі штуки, коли зіставляєте штати або США з Польщею.
6. Перевірте, чи автор не додав до PIT осіб у постійному житлі з субсидією (1,46 млн у 2025). Це інша категорія.
7. Зверніть увагу на географію зниження. Якщо 90 % зміни йде з двох штатів, не узагальнюйте на Союз.
8. Для міжнародного порівняння зчитайте визначення. OECD, ETHOS і HUD ріжуть поле по-різному; Фінляндія з 3 806 самотніми особами у 2024 і США з 746 тисячами не стоять на одній лінійці Excel.

Якщо після цього списку все ще незрозуміло, звідки взялося число, не використовуйте його. Кращий повідомлення «HUD нарахував 746 тисяч за одну січневу ніч 2025» ніж округлене «майже мільйон американців без дому», яке склеює три методології.

Польща, Канада, Фінляндія: той самий дах, інші знаменники

Загальнонаціональне дослідження з ночі 28/29 лютого 2024 діагностувало 31 042 особи, у тому числі 24 880 чоловіків (80 %) і 6 162 жінки. Це зниження порівняно з близько 33 тисячами з 2017 і водночас зростання частки жінок. Показник виходить близько 8 на 10 тисяч жителів — приблизно втричі нижче за американські 22. Порівняння кульгає, бо польське дослідження рідше, а американський PIT щорічний; визначення притулків і «місць, непридатних для проживання» теж не ідентичні. Уряд Польщі з 2026 обіцяє рахувати раз на два роки, що зменшить часову прогалину, але не ліквідує різницю в частці вуличної бездомності.

Канада в переписі 2025 оцінила близько 22 особи на 10 тисяч — майже стільки ж, як США — причому в західно-північному регіоні показник сягав 28, а в Онтаріо та Квебеку 19. Фінляндія, яку багато разів ставлять за зразок Housing First, у 2024 мала 3 806 бездомних самотніх осіб і 110 сімей; це перше зростання від 2012, усе ще на два порядки нижче за американський масштаб. OECD попереджає, що у 2024 у країнах-членах і ЄС офіційна статистика показала щонайменше 2 мільйони осіб, але визначення настільки розкидані, що рейтинг «яка країна має найгірше» — це публіцистика, а не демографія.

Американська специфіка, яку видно в даних OECD, — це висока частка людей у публічному просторі при відносно меншому (у пропорції) ресурсі притулків, ніж у Франції чи Німеччині. США не мають «більше бідності» в простому сенсі ВВП. Вони мають тонший ресурс дешевого житла, слабшу орендну сітку, федеральну мінімальну зарплату, відірвану від Fair Market Rent, і — на Заході — клімат, який дозволяє пережити зиму в наметі. Це інституційний механізм, а не національний характер.

Коли числа достатньо, а коли треба йти до спеціалізованого джерела

Читач, який хоче зорієнтуватися в масштабі, може обмежитися PIT, показником на 10 тисяч і розрізненням сімей від одиниць. Журналіст, чиновник, студент, який пише роботу, або особа, що проєктує збір, уже потребує AHAR Part 1, таблиць штатів HUD і — окремо — даних Департаменту освіти для учнів. Якщо питання стосується здоров’я, смертності чи залежностей, PIT мовчить: там потрібні KFF, CDC і клінічні дослідження, а не підрахунок волонтерів із січневої ночі. Якщо питання стосується того, «що працює», єдиним твердим федеральним доказом залишається зниження серед ветеранів, а не анекдот з одного міста.

Питання, які повертаються з кожним новим звітом HUD

Чи знижується кількість бездомних у США? У 2025 PIT знизився на 3,3 % порівняно з рекордом 2024, уперше від 2016. Водночас індивідуальна та хронічна бездомність на максимумах серії. До часу AHAR з підрахунку січня 2026 (публікація найраніше 2027) невідомо, чи це початок тренду, чи корекція нью-йорксько-іллінойського міграційного стрибка.

Скільки осіб без даху в Каліфорнії, а скільки в усіх Штатах? Каліфорнія: 181 934 у січні 2025. США: 745 652. Каліфорнія досі близько чверті національного PIT і близько 30 % бездомних одиниць. Нью-Йорк: 145 560. Разом ці два штати несуть значно понад 40 % федерального підрахунку.

Чому при такому ВВП у США видима вулична бездомність? Бо ВВП не будує житла в діапазоні 30 % доходу найбідніших 25 % орендарів. 35 помешкань на 100 крайньо бідних домогосподарств, мінімальна зарплата, яка не орендує однокімнатну в жодному окрузі, і кінець ковідних щитів у 2023 створюють пропозицію людей, яких притулки не поглинають. Залежності та психіатрія поглиблюють епізод, рідко його починають у сімей.

Чи занижені дані HUD? Так, щодо повної житлової нестабільності. Ні, щодо власного визначення. PIT пропускає дивани знайомих, мотелі без категорії «homeless», транспорт поза маршрутом опитувальників і більшість учнів McKinney-Vento. Це найкращий порівнянний ряд від 2007 і водночас нижня межа явища. Верхня межа — 3,2 млн осіб «doubled-up» плюс 1,55 млн учнів — описує житловий тиск, не обов’язково сон на тротуарі.

Скільки дітей бездомних? У PIT 2025 діти до 18 років — 18 % з 745 652, тобто близько 134 тисяч за одну ніч, переважно в сімейних притулках. У школах у 2023/2024 — 1,55 мільйона протягом року, у більшості у родичів або в мотелях. Хто питає про «дітей на вулиці», отримує перше число. Хто питає про «дітей без постійного житла» — друге.

Наступний національний PIT відбувся в січні 2026; місцеві CoC, як Maricopa County в Аризоні, уже публікують свої фрагменти (9 726 осіб, майже без змін порівняно з 2025, при зниженні незахищених на 12 %). Доки HUD не складе з них AHAR, єдиною чесною відповіддю на питання про Штати як ціле залишається 745 652 з однієї ночі січня 2025 — із зірочкою, що рекорд 771 480 старший на рік, а прихований шар диванів, мотелів і шкільних списків у кілька разів більший.