Марцин Кубічек належить до тих небагатьох фахівців з реструктуризації, чиє прізвище в юридичному та бізнес-середовищі відразу асоціюється з найбільшими й найскладнішими справами про банкрутство останніх років. Економіст, народжений 2 червня 1980 року, здобув солідну освіту в Головній торговій школі, Сілезькому університеті, Ягеллонському університеті та Університеті Лазарського. Понад п’ятнадцять років він спеціалізується на управлінні масами банкрутства та реструктуризації великих компаній, зокрема біржових і фінансових установ. Його ліцензія консультанта з реструктуризації № 244 відкрила двері до ролей синдика, примусового керуючого та судового наглядача в процесах, що формували весь сектор.
Він опинився в центрі уваги насамперед як синдик маси банкрутства Idea Bank із липня 2022 року та Getin Noble Bank із липня 2023 року. Саме ці дві процедури — наслідок примусових реструктуризацій, проведених Банківським фондом гарантування, — продемонстрували масштаб відповідальності, який лягає на одну людину, коли на кону стоять мільярди злотих, що належать десяткам тисяч кредиторів, зокрема власникам франкових кредитів та облігацій. Кубічек вів або наглядав також за справами Житлового кооперативу «Сьродмейська» у Варшаві, HREIT S.A. та Aforti Holding, а певний час входив до наглядової ради Noble Funds TFI. Його діяльність виходила далеко за стандартні рамки — включала продаж активів, переговори про мирові угоди, стягнення претензій до колишніх власників і боротьбу за максимальне задоволення вимог кредиторів в умовах потужного медійного та суспільного тиску.
Дії синдика Марцина Кубічека в Getin Noble Bank і Idea Bank виявили як можливості, так і обмеження системи. З одного боку, вдалося продати значні активи — зокрема DM Noble Securities та TFI Noble Funds — і запустити програми мирових угод для позичальників франкових кредитів. З іншого — процедури супроводжувалися величезними витратами на юридичне обслуговування, що сягали сотень мільйонів злотих, а також тисячами паралельних судових спорів. Критики вказували на потенційні конфлікти інтересів через зв’язки з юридичними фірмами та компанією RZMK Restructuring, президентом якої Кубічек був до травня 2026 року. Прихильники ж наголошували, що агресивна процесуальна стратегія захищала масу банкрутства від несприятливих рішень і дозволяла повертати кошти від колишніх керівників.
У травні 2026 року ситуація кардинально змінилася. Заступник міністра юстиції Аркадіуш Мирха підписав рішення про негайне зупинення прав, що випливають із ліцензії консультанта з реструктуризації Марцина Кубічека. Міністерство вказало на низку порушень: працевлаштування колишніх працівників Банківського фонду гарантування з порушенням антикорупційних норм, витрати на PR-послуги понад п’ять мільйонів злотих без достатнього обґрунтування їхнього зв’язку з цілями процедури, пропонування позичальникам франкових кредитів угод, які неможливо виконати, а також затримки в поданні звітів. Рішення мало запобіжний характер у межах провадження щодо можливого відкликання ліцензії. Кубічек оскаржив його, наголосивши в заяві, що зупинення не скасовує попередніх дій і що процедури продовжуються під наглядом судів. За кілька днів він звільнився з посади президента RZMK Restructuring, щоб повністю зосередитися на захисті своєї позиції.
Синдик Марцин Кубічек у найбільших процедурах — масштаб і наслідки
Його роль у банкрутстві Getin Noble Bank і Idea Bank — це не лише управління майном, а насамперед боротьба за повернення вартості кредиторам в умовах, коли колишні власники й керівники залишили складні структури та багаторічні спори. В Idea Bank синдик стягував сотні мільйонів злотих з Лешека Чарнецького та пов’язаних осіб за операції 2017–2018 років, отримавши забезпечення на дивідендах. У Getin Noble Bank запустили програми мирових угод і продали активи вартістю в десятки мільйонів, досягнувши в деяких аспектах відносно високих показників задоволення вимог. Водночас тисячі судових справ проти позичальників генерували витрати, які лягали на масу банкрутства й викликали питання щодо пропорційності дій.
Контроверсії навколо витрат на юридичне обслуговування стали головним каталізатором публічної дискусії. ЗМІ повідомляли про сотні мільйонів злотих, переданих юридичним фірмам, зокрема пов’язаним із діяльністю синдика. Кубічек та його колеги аргументували, що вибір представників зумовлений їхньою компетенцією та знанням специфіки справ, а аудити підтверджували ринковий рівень ставок. Незалежно від остаточного рішення адміністративних судів, ця справа показала, наскільки тонка межа між рішучим захистом інтересів кредиторів і ризиком надмірного обтяження маси банкрутства витратами.
Зупинення ліцензії — що це означає для ринку та учасників процедур
Рішення від 4 травня 2026 року сколихнуло середовище фахівців з реструктуризації. Уперше в такому масштабі Міністерство юстиції застосувало запобіжний захід щодо одного з найвідоміших гравців. Суди швидко відреагували — у травні 2026 року синдика в процедурі Getin Noble Bank замінили на інший суб’єкт. Процедури тривають далі, але без особистої участі Марцина Кубічека в ролях, що вимагають чинної ліцензії. Для власників франкових кредитів та інших кредиторів це означає нову динаміку — потенційно менш агресивні процесуальні дії, але й питання, чи новий синдик буде таким само ефективним у поверненні коштів від колишніх керівників.
Справа Марцина Кубічека стала тестом для всієї системи нагляду за консультантами з реструктуризації. З одного боку, вона виявила потребу в ефективнішому контролі витрат і конфліктів інтересів у великих процедурах. З іншого — показала ризик, що медійний і політичний тиск може впливати на адміністративні рішення в справах, які потребують глибокого сутнісного аналізу. Кубічек послідовно наголошує, що всі його рішення перебували під наглядом судів і суддів-комісарів, і жодне з них не було успішно оскаржене по суті.
Що далі з консультантом з реструктуризації Марцином Кубічеком та польською реструктуризацією
Незалежно від остаточного результату оскарження рішення про зупинення ліцензії, Марцин Кубічек залишиться важливою постаттю в історії польського права про неплатоспроможність. Його кар’єра — від викладача в престижних університетах, через членство в національних та міжнародних галузевих організаціях до ведення прецедентних справ — демонструє, яку величезну відповідальність і тиск несе роль синдика в економіці XXI століття. Справа Getin і Idea Bank довела, що навіть найдосвідченіший спеціаліст може зіткнутися з дилемами, де захист кредиторів вимагає агресивних дій, які, своєю чергою, генерують витрати та контроверсії.
Для ринку це означає необхідність подальшої дискусії щодо стандартів витрат, прозорості зв’язків і ролі органів нагляду. Для тисяч кредиторів — надію, що незалежно від кадрових змін у веденні процедур, їхні інтереси залишаться захищеними судами та новими органами. А для самого Марцина Кубічека — час на, можливо, найскладнішу битву: боротьбу за відновлення ліцензії та репутації в умовах, коли кожен крок уважно спостерігають ЗМІ, кредитори та державні інституції.
У світі, де банкрутство великого банку торкається сотень тисяч людей, а рішення одного синдика впливають на фінанси родин і компаній протягом років, історія Марцина Кубічека нагадує, що за кожним юридичним актом і кожним рахунком стоять людські долі. І що межа між ефективним захистом та надмірним обтяженням маси банкрутства буває надзвичайно тонкою.
