У червні 2026 року Центральний банк Республіки Туреччина (TCMB) вже втретє поспіль залишив основну ставку монетарної політики на рівні 37 відсотків. Рішення ухвалили 11 червня, і воно передбачає збереження широкого коридору ставок: ставка кредитів овернайт становить 40 відсотків, а ставка депозитів овернайт — 35,5 відсотка. Це чіткий сигнал, що монетарна влада віддає перевагу обережності через інфляційний тиск, який підживлюють нестабільні ціни на енергоносії та геополітична невизначеність на Близькому Сході.
Утримання ставок на такому високому рівні безпосередньо випливає з потреби далі охолоджувати внутрішній попит і захищати курс ліри від надмірної девальвації. Базова інфляція трохи пом’якшилася в травні після зростання в квітні, проте загальний індекс CPI тримається на рівні близько 32,6 відсотка рік до року. Банк наголошує, що політика залишатиметься жорсткою, доки процес дезінфляції не набуде стійкого характеру й не наблизить економіку до цілі в 5 відсотків у середньостроковій перспективі.
Високі процентні ставки в Туреччині — це не просто сухі цифри з повідомлення TCMB, а реальна сила, яка формує щоденні рішення мільйонів людей і компаній. Для підприємця, що планує розширення фабрики, вони означають значно вищі витрати на фінансування, для родини, яка мріє про власне житло, — щомісячні платежі за іпотекою, що роками забиратимуть вагому частину сімейного бюджету. Водночас для ощадників вони відкривають можливість привабливого номінального відсотка за депозитами, хоча реальна купівельна спроможність цих коштів усе ще розмивається інфляцією.
Поточний рівень і механізм дії ставок у Туреччині
Основна ставка монетарної політики TCMB — це однотижнева ставка репо (one-week repo auction rate). Банк застосовує систему коридору, де ставка кредитів овернайт визначає верхню межу, а ставка депозитів овернайт — нижню. З березня 2026 року TCMB призупинив регулярні аукціони тижневих репо та переніс тягар фінансування на вікно овернайт, що ефективно підняло середню вартість фінансування в банківському секторі ближче до рівня 40 відсотків.
Така конструкція працює як точний регулятор ліквідності. Коли банкам потрібні готівкові кошти, вони позичають у TCMB за вищою ставкою, що природно підвищує вартість кредитів для кінцевих клієнтів. Коли в них надлишок коштів, вони розміщують їх у центробанку за нижчою ставкою, що зменшує тиск на зростання кредитної активності. На практиці це означає, що навіть за номінально незмінної ставки 37 відсотків реальні монетарні умови залишаються дуже жорсткими.
Історія маятника турецької монетарної політики
Ще кілька років тому Туреччина переживала період, який економісти називають «ердоганомікою» — експеримент зі зберіганням низьких процентних ставок попри галопуючу інфляцію. У 2021–2023 роках інфляція CPI перевищувала 80 відсотків, а ліра втрачала вартість у драматичному темпі. Лише зміна на посаді голови центробанку та повернення до більш ортодоксальних інструментів у 2023 році принесли радикальну зміну курсу.
У 2024 та 2025 роках TCMB провів серію агресивних підвищень, довівши ставку політики до меж 46–50 відсотків. Це стримало найгірші інфляційні тенденції та стабілізувало очікування. З середини 2025 року почався цикл пом’якшення — послідовні зниження на 100–350 базисних пунктів привели ставку до 37 відсотків у січні 2026 року. Відтоді банк тричі поспіль (у березні, квітні та червні) зберігав рівень без змін.
Кожне з цих рішень мало конкретний контекст: зниження підтримували пожвавлення внутрішнього попиту, коли базова інфляція чітко падала. Призупинення знижень у 2026 році зумовлене раптовим зростанням цін на енергоносії через геополітичні напруження на Близькому Сході та пов’язані з цим збої в постачанні сировини.
Чому центробанк не знижує ставки далі?
Повідомлення від 11 червня 2026 року чітко вказує на два головні чинники. По-перше, ціни на енергоносії залишаються підвищеними та мінливими — війна та напруження в регіоні піднімають вартість імпорту нафти й газу, що відразу відображається на цінах транспорту, виробництва та послуг. По-друге, банк спостерігає вплив цих шоків на інфляційні очікування та курс ліри.
TCMB наголошує, що реагуватиме гнучко — від зустрічі до зустрічі — і готовий посилити політику, якщо базова інфляція знову прискориться. Водночас він сигналізує про готовність до подальшого пом’якшення, щойно дані підтвердять стійкість дезінфляції. Прогнози банку на кінець 2026 року підвищено до меж 24–26 відсотків інфляції, а на 2027 рік очікується зниження до близько 15 відсотків.
Як високі процентні ставки впливають на повсякденне життя в Туреччині
Висока вартість кредитів безпосередньо стримує попит на житло та автомобілі. Будівельний сектор, який роками був одним із двигунів зростання, відчуває помітне сповільнення — забудовники призупиняють нові проєкти, а родини відкладають рішення про купівлю власного помешкання. Споживчі та автокредити також дорожчають, що обмежує витрати домогосподарств на товари тривалого користування.
З іншого боку, ощадники отримують високе відсоткування депозитів — часто понад 45–47 відсотків у комерційних банках. Це приваблює капітал у ліру та допомагає стабілізувати курс валюти. Частка депозитів у турецькій валюті тримається на солідному рівні завдяки макропруденційним регуляціям TCMB.
Для компаній це означає складніший доступ до оборотного та інвестиційного капіталу. Малі та середні підприємства, що становлять хребет турецької економіки, особливо гостро відчувають вищі платежі за комерційними кредитами. З іншого боку, сильніша ліра (навіть якщо вона все ще слабка щодо долара на рівні близько 46 TRY за USD) знижує вартість імпортованих компонентів і обладнання.
Порівняння з іншими країнами та перспективи на найближчі місяці
На тлі світу Туреччина все ще належить до групи країн із найвищими процентними ставками. Для порівняння в Польщі основна ставка NBP коливається навколо 5,75 відсотка, в єврозоні — близько 2–3 відсотків, а в Сполучених Штатах — у межах 4–5 відсотків. Така велика різниця зумовлена не лише вищою інфляцією, а й історичною нестабільністю турецької ліри та потребою будувати довіру до монетарної політики після років неконвенційних експериментів.
Аналітики ринку очікують, що перші зниження можуть відбутися лише тоді, коли інфляція чітко опуститься нижче 30 відсотків і енергетичний тиск послабшає. Довгострокові моделі вказують на можливість зниження ставки політики до меж 22 відсотків наприкінці 2027 року та нижче 20 відсотків у 2028-му, за умови відсутності нових зовнішніх шоків.
Що рішення TCMB означають для поляків
Для польських туристів, які відвідують Туреччину, висока процентна ставка опосередковано впливає на ціни послуг і товарів — дорожчий кредит стримує внутрішнє споживання, що іноді перетворюється на більш агресивні акції в туристичному секторі. Водночас слабша ліра робить відпустки all inclusive на Егейському чи Середземному морі відносно привабливими за ціною.
Інвестори, які розглядають розміщення капіталу в турецьких активах, мають враховувати високу номінальну дохідність державних облігацій чи депозитів, але також дуже великий валютний ризик. Курс ліри історично демонстрував сильну тенденцію до знецінення в періоди підвищеної глобальної невизначеності.
Турецька економіка в середині 2026 року нагадує корабель, який після бурхливої подорожі через інфляційну бурю поставив вітрила на курс дезінфляції, але все ще має маневрувати навколо геополітичних рифів. Утримання ставок на рівні 37 відсотків — це не ознака слабкості, а доказ рішучості центробанку не повторювати помилок минулого. Чи принесе цей курс омріяну цінову стабільність — покажуть найближчі місяці та подальші рішення Ради з монетарної політики TCMB.
