Ракетна атака на Луцьк у липні 2025 року увійшла в історію як один із найбільш інтенсивних російських ударів за час повномасштабного вторгнення в Україну. Головною ціллю стало місто, що розташоване менш ніж за 90 кілометрів від польського кордону, куди спрямували левову частку з понад 740 дронів і ракет. Попри масштаб атаки, українська протиповітряна оборона змогла нейтралізувати значну більшість загроз, обмеживши руйнування промисловими об’єктами та гаражами. Мешканці Луцька пережили години напруги, але місто продемонструвало надзвичайну стійкість. Ця подія не лише демонструє еволюцію російської воєнної тактики, заснованої на масових дроново-ракетних ударах, а й підкреслює стратегічне значення західних регіонів України та рішучість її мешканців перед постійною загрозою.
У ніч з 8 на 9 липня 2025 року над західною Україною розгорнулася одна з найбільших повітряних битв від початку повномасштабної війни. Російські збройні сили випустили рекордну кількість — 728 дронів типу Shahed і приманок, а також 13 ракет — сім крилатих Х-101 чи Iskander-K та шість балістичних «Кинджал». Повітряні сили України підтвердили, що збили 296 дронів і всі сім крилатих ракет, а ще 415 дронів зникли з радарів. Голова Волинської обласної військової адміністрації Іван Рудницький чітко заявив, що «практично все летіло на Луцьк». Міський голова Ігор Поліщук назвав це «найбільш масованою російською атакою» на Луцьк із лютого 2022 року.
Історичне тло ударів по Луцьку
Атаки на Луцьк не почалися у 2025 році. Ще 11 березня 2022 року російські ракети вдарили по Луцькому аеродрому — один із перших нальотів на захід України після початку повномасштабного вторгнення. Тоді загинуло четверо українських військових, шестеро було поранено, знищено котельні та інфраструктуру бази. Це був сигнал, що Росія має намір завдавати ударів далеко за лінією фронту, навіть по регіонах, віддалених на сотні кілометрів від Донбасу.
Майже через півтора року, 15 серпня 2023 року, ракета влучила в завод шведського концерну SKF, що виробляє підшипники. Троє працівників загинули, троє дістали поранення. Росія стверджувала, що ціль була «військовою», хоча підприємство працевлаштовувало цивільних і виробляло промислові компоненти. Вибух також пошкодив сусідні житлові будинки — частину руйнувань спричинили уламки збитих ракет.
У квітні 2026 року дрон Shahed знищив термінал «Нової пошти» в Луцьку та склад однієї з торговельних мереж. Працівники сховалися під час атаки і вижили, але пожежі охопили значні площі. Кілька тижнів раніше, у червні 2025-го, інший ракетно-дроновий удар спричинив поранення п’ятьох осіб і пошкодив будинки, заклади освіти та адміністративну будівлю.
Ці інциденти свідчать, що Луцьк із початку війни перебував під прицілом — спочатку як військовий об’єкт, а згодом як промисловий і логістичний.
Рекордна ракетна атака на Луцьк у липні 2025 року — масштаб і перебіг
Того липневого вечора повітряні тривоги тривали майже сім годин. Мешканці чули характерний низький гул двигунів дронів Shahed — звук, що нагадував рій розлючених ос, який наростав і спадав над дахами. Перед четвертою ранку пролунали вибухи. Дрони та ракети підлітали з північно-східного напрямку, частина — з літаків МіГ-31, що стартували з аеродрому в Нижньому Новгороді.
Росія застосувала вже класичну комбінацію: дешеві масові дрони Shahed, щоб перевантажити системи оборони, та дорогі точні балістичні й крилаті ракети, які мали пробити ослаблену мережу. «Кинджали» летять з гіперзвуковою швидкістю, Х-101 намагаються обійти радари на малій висоті. Загалом над Волинню з’явилося близько 50 дронів і п’ять ракет — решта сил була спрямована на інші регіони, але Луцьк отримав найважчий удар.
Наслідки удару — руйнування та повсякденне життя
Пожежі спалахнули на території промислового підприємства та в гаражному кооперативі. Полум’я охопило склади й бокси, де багато мешканців зберігали автомобілі, інструменти та обладнання для малого бізнесу. Пожежники гасили вогонь багато годин. Міський голова Поліщук повідомив, що пошкоджено господарські об’єкти, але, на щастя, серед цивільних не зафіксовано загиблих.
Мешканці описують ту ніч як суміш страху та полегшення. Одна з жінок розповідала, що коли почула над головою характерний звук дрона, подумала: «Якщо я його чую, значить, він летить далі і ми живі». Інші провели години в підвалах і укриттях, слухаючи роботу мобільних вогневих груп і зенітних систем. Після відбою тривоги вулиці наповнилися димом і сиренами пожежних машин.
Такі удари зачіпають не лише інфраструктуру, а й психіку. Хронічний брак сну, постійна перевірка додатків з тривогами, невизначеність, чи наступна ніч буде такою ж — це щоденна реальність мешканців західної України. Малі бізнеси в гаражах і складах втрачають інструменти праці на тижні чи місяці. Ланцюги постачань місцевих магазинів і надавачів послуг перериваються.
Українська оборона в дії — як зупинили більшість загроз
Ключовим елементом успіху стала еволюція української оборони. Окрім традиційних ракетних систем дедалі більшу роль відіграють дешеві перехоплювальні дрони та мобільні групи, озброєні кулеметами. Зеленський підкреслив, що «десятки цілей збито за допомогою дронів-перехоплювачів» і що Україна розвиває цю технологію у великих масштабах.
У Луцьку спрацювала вся екосистема: радари виявляли цілі на дальніх підходах, системи спрямовували вогонь, а на малій висоті дрони й стрільці завершували роботу. Ефективність склала понад 40% для дронів і 100% для крилатих ракет — вражаючий результат за такої кількості цілей.
Чому саме Луцьк? Стратегічне значення міста
Луцьк розташований у стратегічному місці. Лише 90 кілометрів відділяє його від польсько-українського прикордонного переходу Устилуг–Зосин. Це один із важливих логістичних вузлів західної України — тут перетинаються дороги, працює «Нова пошта» та розподільчі склади. Удар по такому пункту має подвійну мету: порушити тилове забезпечення української армії та надіслати політичний сигнал — «ми здатні дістати близько до кордону НАТО».
Волинський регіон не є фронтом, але становить важливе тренувальне, складське та медичне запілля. Атака на Луцьк — це також елемент психологічної війни: показати мешканцям раніше безпечніших регіонів, що повної безпеки вже ніде немає.
Еволюція російської ударної тактики
Росія зрозуміла, що поодинокі точні ракети дорогі й легко збиваються. Тому з 2024–2025 років домінує «рійна» модель: сотні дешевих Shahed (вартість одного — частка ціни крилатої ракети) в суміші з кількома дорогими балістичними ракетами. Мета — виснажити українські запаси зенітних боєприпасів і створити прогалини в обороні.
У липні 2025 року ця модель досягла апогею. Рекордні 728 дронів плюс 13 ракет за одну ніч показали, що Росія ще має значні резерви й готова миритися з високими втратами дронів, аби досягти психологічного та пропагандистського ефекту.
Реакція Польщі та міжнародної спільноти
Польські винищувачі підняли в небо для патрулювання східного кордону. Уряд у Варшаві відстежував ситуацію в реальному часі — атака так близько до НАТО не могла лишитися без реакції. Європейський Союз і Сполучені Штати знову закликали збільшити постачання систем протиповітряної оборони для України. Інцидент продемонстрував, наскільки стабільність східного флангу Альянсу залежить від ефективності українського щита.
Стійкість мешканців і майбутнє регіону
Незважаючи на руйнування складів і гаражів, життя в Луцьку повернулося до звичного ритму. Люди прибирали, ремонтували, поверталися до роботи. Саме ця щоденна тиха рішучість становить найбільшу проблему для агресора — міста на кшталт Луцька не здаються після одного, навіть рекордного удару.
Війна триває, а ракетна атака на Луцьк у липні 2025 року залишиться одним із символів того, наскільки Росія здатна ескалувати насильство щодо цивільної інфраструктури, але також наскільки ефективно Україна може захищатися за підтримки партнерів. Мешканці Волині вже знають, що наступна ніч може принести нові тривоги — і що вони будуть готові до них.
