У 1970-х, коли Варшава пульсувала контрастом між сірістю панельних будинків і вишуканістю небагатьох елегантних місць, молода Анна Соболяк вийшла на подіум легендарної Моди Польської. Її статура, природна постава та надзвичайне відчуття пропорцій вирізняли її серед інших моделей тієї епохи. Це була не просто робота з презентації одягу — це було свідоме творення образу жінки, яка знає собі ціну, освіченої та незалежної в часи, коли такі риси вимагали справжньої мужності.
Навчання історії в Варшавському університеті дало їй міцний фундамент знань про мистецтво, культуру та соціальний контекст. Перший шлюб із Єжи Возняком, адвокатом, який захищав у судах членів антикомуністичної опозиції, ввів її у світ цінностей, заснованих на мужності, справедливості та підтримці тих, хто бореться за свої ідеали. Син Петро, народжений 1980 року, став центром її світу. Ці ранні досвіди — моделінг, історія мистецтва та особиста рішучість — сформували жінку, яка згодом органічно поєднала бізнес, естетику та філантропію в єдине ціле.
Сьогодні Анна Возняк-Старак, дружина Єжи Старака та одна з найвпливовіших постатей польського меценатства культури, продовжує цей шлях із надзвичайною послідовністю. Її молодість не була просто етапом — вона стала джерелом натхнення для всього, що вона створила згодом: від престижного ресторану Belvedere в Лазенках Королівських, через вражаючу колекцію післявоєнного мистецтва до програм підтримки молодих митців-ремісників. У 2024 році разом із чоловіком вона отримала Золоту медаль «Gloria Artis. Заслужений для культури» — найвищу відзнаку Міністерства культури за багаторічний внесок у популяризацію польського мистецтва в країні та за кордоном.
Ранні роки: модель у сірому ПНР
Анна Возняк-Старак народилася 1951 року як Анна Соболяк. У часи, коли мода в Польщі була жорстко регламентована й централізована, Мода Польська стала справжнім вікном у світ елегантності та сучасності. Молода Анна з'являлася на подіумах пліч-о-пліч з такими іконами, як Боґна Своровська чи Ілона Феліцянська. Деякі джерела згадують, що в модельному середовищі її знали також як Ґражину Соболяк — це свідчить, наскільки сильно її образ переплітався з духом епохи.
Робота моделі в ПНР вимагала не лише зовнішньої привабливості, а насамперед інтелекту та глибокого усвідомлення власного тіла. Одяг, створений тогочасними дизайнерами, був маніфестом — не масовим продуктом, а індивідуальним твором. Анна швидко осягнула цінність деталі, фактури та пропорцій. Цей досвід молодості безпосередньо вплинув на її пізніші рішення: оформлення інтер'єрів ресторанів, добір творів для колекції чи запуск програм підтримки художнього ремесла. Естетичне чуття, винесене з подіуму, стало її найціннішим капіталом.
Історія, опозиція та перший шлюб
Паралельно з моделінгом Анна вивчала історію в Варшавському університеті. Вибір фаху не був випадковим — її захоплювала історія людей, їхніх виборів і спадщини. Ці знання допомогли глибше зрозуміти мистецтво як носія колективної пам'яті. У цей період вона познайомилася з Єжи Возняком, юристом із беззаперечною мужністю, який у 1970-х захищав у судах діячів антикомуністичної опозиції.
Шлюб став повними любові й поваги стосунками двох сильних особистостей. 1980 року народився їхній син Петро. Анна тоді поєднувала ролі матері, дружини та професіоналки. Трагедія спіткала 1987 року — Єжи Возняк помер після тяжкої хвороби. Анна залишилася сама з маленьким сином. Їй тоді було лише 36 років. Ця втрата в молодому віці навчила її, що життя потребує постійного відновлення і що найбільша сила — вміння давати іншим шанс на розвиток.
Другий розділ: шлюб зі Стараком та народження Belvedere
1989 року Анна вийшла заміж за Єжи Старака, одного з найвпливовіших польських підприємців. Єжи усиновив Петра, надавши йому прізвище Возняк-Старак. 1990 року народилася донька Юлія. Ця patchwork-родина стала фундаментом для спільних проєктів.
1992 року Анна відкрила ресторан Belvedere в Новій Апельсиновій оранжереї в Лазенках Королівських. Вибір місця не був випадковим — історична будівля XIX століття, оточена королівським парком, ідеально втілювала її візію гармонії минулого й сучасності. Інтер'єр спроектував Борис Кудлічка — сценограф і архітектор зі світовим ім'ям. Belvedere швидко перетворився на місце зустрічей найвидатніших гостей: Білла Клінтона, Барака Обами, королеви Єлизавети II, Володимира Путіна, Анґели Меркель. Ресторан багато років має рекомендацію гіда Michelin.
2023 року Анна відкрила Belvedere Café на Краківському Передмісті 4 — в історичній кам'яниці, де колись була легендарна кав'ярня Harenda, а за літературною легендою жив Станіслав Вокульський із «Ляльки» Пруса. Це повернення до студентських спогадів і водночас новий розділ — місце зустрічей, де смаки дитинства поєднуються з сучасним підходом до десертів і здорових сніданків.
Колекція мистецтва та Фундація Родин Стараків
Паралельно з гастрономічною діяльністю Анна та Єжи Стараки формували одну з найважливіших приватних колекцій післявоєнного мистецтва в Польщі. У зібранні — твори Маґдалени Абаканович, Едварда Двурніка, Войцеха Фанґора, Владислава Гасіора, Тадеуша Кантора, Катажини Кобро та Наталії ЛЛ. Колекція не є закритим скарбом — вона активно надається музеям і публіці через Фундацію Родин Стараків, засновану 2008 року.
Фундація реалізує грантові та стипендійні програми для молодих талантів. Особливо важлива підтримка учнів і вчителів державних художніх ліцеїв — насамперед з родин у скрутному матеріальному становищі. Завдяки фундації молодь може розвивати свої здібності в найкращих закладах країни. Це пряме продовження цінностей, винесених із молодості Анни: освіти, відкритості та віри в потенціал іншої людини.
Програма Kunszt та міжнародна промоція ремесла
В останні роки Анна Возняк-Старак особливо активно долучилася до збереження та просування польського художнього ремесла. Вона створила програму Kunszt — конкурс і платформу підтримки митців-ремісників. Проєкти лауреатів презентувалися, зокрема, на виставці «Homo Faber» у Венеції — одному з найважливіших міжнародних заходів, присвячених сучасному ремеслу.
Її підхід глибоко продуманий: ремесло — це не ностальгія за минулим, а жива альтернатива масовому виробництву. Це повернення до цінностей, які вона засвоїла в часи Моди Польської, — коли кожен елемент був ретельно продуманий, виконаний з увагою до деталі й повагою до матеріалу. В епоху глобалізації та штучного інтелекту Анна наголошує на значенні людської руки, індивідуального сліду та емоцій, закладених у предметі.
| Митець | Дисципліна | Значення в колекції |
|---|---|---|
| Маґдалена Абаканович | Скульптура, тканина | Ікона польської післявоєнної авангарди, сила матерії та людського тіла |
| Войцех Фанґор | Малярство, графіка | Майстер оптичної ілюзії та кольору, символ польської школи плаката |
| Тадеуш Кантор | Малярство, театр | Революціонер форми, що поєднує мистецтво з повсякденним життям |
| Катажина Кобро | Скульптура | Піонерка просторової абстракції, одна з найважливіших постатей авангарду |
Дані на основі інформації з офіційних джерел, пов’язаних із діяльністю Фундації Родин Стараків, та медійних матеріалів 2024 року.
Сила, яка пережила найбільші втрати
18 серпня 2019 року життя Анни Возняк-Старак змінилося назавжди. Її улюблений син Петро, талановитий кінопродюсер, трагічно загинув в аварії моторного човна на озері Кісайно на Мазурах. Йому було 39 років. Для матері, яка вже втрачала чоловіка в молодому віці, це стала чергова нестерпна рана.
Замість замкнутися в собі, Анна та Єжи Стараки ще сильніше відкрилися світові. Вони продовжували й розвивали діяльність Фундації, підтримуючи молодих митців — ніби так зберігали пам’ять про Петра, який сам був частиною світу культури й кіно. Анна особливо опікала невістку Аґнєшку Возняк-Старак, демонструючи гідність і емпатію в найважчий момент.
Спадщина, яка триває та надихає
2026 року Анні Возняк-Старак виповниться 75 років, але її енергія та цікавість до світу лишаються незмінними. Вона керує ресторанами, розвиває програми для ремісників, відкриває нові простори й планує подальші ініціативи. Її історія доводить, що молодість не закінчується в певному віці — це стан душі, у якому естетика, знання та емпатія поєднуються з дією.
Для початківців її приклад вчить, наскільки важливо закладати міцні фундаменти: освіти, цінностей і стосунків. Для досвідчених — як особисті трагедії можуть стати паливом для створення чогось більшого, ніж ми самі. Молода Анна Возняк-Старак навчилася дивитися на світ із подіуму. Сьогодні вона дивиться на нього з перспективи людини, яка знає: найпрекрасніші твори виникають тоді, коли ми щиро ділимося собою з іншими.
Її життя — живий доказ того, що елегантність — це не лише зовнішній вигляд, а насамперед спосіб, у який ми ставимося до людей і до спадщини, яку залишаємо по собі.
