Радник президента Дуди — це посада, яка в польській конституційній системі поєднує експертні знання з реальним впливом на рішення глави держави. Протягом двох каденцій Анджея Дуди (2015–2025) в Канцелярії Президента Республіки Польща працювало кілька десятків спеціалістів — штатних і громадських, — які підтримували президента в питаннях безпеки, конституції, інфраструктури чи міжнародних відносин. Їхня робота, що часто залишалася поза основним медійним потоком, дозволяла главі держави бачити ширшу картину, ніж та, яку пропонували лише урядові структури.
Ці люди приносили до Президентського палацу досвід з адміністрації, науки, спецслужб чи політики, створюючи своєрідний аналітичний щит проти однобоких пропозицій. У бурхливий період після 2022 року, позначений війною в Україні та внутрішніми напруженнями, їхній внесок у підготовку позицій, аналіз гібридних загроз чи правові висновки безпосередньо впливав на міжнародну та внутрішню активність президента. Розуміння механізмів їхньої роботи розкриває, як на практиці функціонує посада президента в умовах польської конституції.
Різноманітність їхніх профілів — від професорів конституційного права до експертів із транспорту чи клімату — показує, що президент діяв не у вакуумі, а спирався на команду, здатну швидко реагувати на мінливі обставини. Це підґрунтя не лише радило, а й часто співтворювало наратив і аргументацію в ключові моменти.
Правові основи та структура експертного підґрунтя
Конституція Республіки Польща 1997 року в статті 143 чітко визначає Канцелярію Президента РП як допоміжний орган глави держави. Президент затверджує її статут і призначає керівника канцелярії, а в межах цієї структури працюють як штатні урядовці, так і радники. Стаття 135 Конституції додатково створює Раду національної безпеки як постійний дорадчий орган у питаннях внутрішньої та зовнішньої безпеки.
Штатних радників приймають на роботу за трудовими договорами на визначений термін — зазвичай до кінця каденції президента. Вони отримують зарплату та мають конкретні обов’язки, пов’язані з підготовкою аналізів, правових висновків чи представленням президента на галузевих заходах. Громадські радники виконують почесну функцію без штатної посади та зарплати, але з таким само реальним доступом до президента і можливістю впливати на порядок денний.
На практиці це означає, що президент може швидко залучати зовнішніх експертів, коли ситуація цього вимагає — наприклад, у разі нових геополітичних загроз або компетенційних спорів з урядом. Така система забезпечує главі держави певну аналітичну незалежність, навіть у періоди коабітації, коли парламентська більшість належить до іншої політичної сили.
Штатні та громадські радники — відмінності, які мають значення
Поділ на два типи радників не є чисто формальним. Штатні формують основу щоденної роботи канцелярії: готують матеріали, беруть участь у засіданнях, стежать за законодавством і координують дії у своїх сферах. Громадські ж приносять свіжий погляд ззовні — часто з бізнесу, громадських організацій чи експертних кіл — і залучаються до конкретних проєктів або подій.
Обидва типи доповнюють один одного. Штатні забезпечують безперервність і інституційні знання, громадські — відкривають канали до ширших кіл і дають президенту символічну присутність у різних секторах публічного життя. В останні роки каденції Дуди співвідношення між ними змінювалося — побільшало призначень експертів із кіл, пов’язаних із попереднім урядом, що зміцнювало підґрунтя в умовах політичних протиріч.
Перед кожним важливим рішенням — чи то вето на закон, чи виступ на міжнародному форумі — президент міг покластися на думки з обох груп. Саме ця двосторонність забезпечує, що посада глави держави зберігає гнучкість і не перетворюється на продовження однієї політичної сили.
| Ім’я та прізвище | Тип | Період | Основна спеціалізація | Ключовий досвід |
| Dariusz Dudek | штатний | 2022–2025 | конституційне право | професор Католицького університету в Любліні, неодноразовий представник президента перед Конституційним трибуналом, автор монографії про авторитет президента |
| Stanisław Żaryn | штатний | 2024–2025 | національна та інформаційна безпека | колишній державний секретар і уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору, експерт із гібридних загроз і російських служб |
| Alvin Gajadhur | громадський | 2024–2025 | транспорт і інфраструктура | колишній Головний інспектор дорожнього транспорту (2017–2024), недовго міністр інфраструктури в уряді Моравецького |
| Sławomir Mazurek | штатний | 2024–2025 | охорона довкілля та клімат | колишній заступник державного секретаря в Міністерстві довкілля та клімату, заступник голови Національного фонду охорони довкілля та водного господарства |
| Beata Kempa | штатний | 2024–2025 | соціальні та гуманітарні справи | колишня депутатка, заступниця міністра юстиції, досвід у сімейній політиці та соціальній допомозі |
| Błażej Poboży | штатний | 2024–2025 | внутрішня безпека | колишній заступник державного секретаря в Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації, радник Варшави, досвід у державній адміністрації |
Дані на основі інформації з офіційних повідомлень Канцелярії Президента Республіки Польща та публічних реєстрів призначень.
Ключові радники та їхній реальний вплив на рішення
Професор Dariusz Dudek, штатний радник із квітня 2022 року, приносив до Палацу глибокі конституційні знання. Як спеціаліст із державного устрою та прав людини він неодноразово представляв президента перед Конституційним трибуналом. Його висновки допомагали формулювати аргументи під час компетенційних спорів — наприклад, щодо законів про Верховний суд чи організації судової системи. Dudek не лише аналізував норми, а й пояснював президенту ширший історичний і порівняльний контекст президентських інституцій.
Stanisław Żaryn, призначений у січні 2024 року, зосереджувався на інформаційній безпеці та гібридних загрозах. Маючи досвід роботи в Канцелярії Голови Ради Міністрів і як уповноважений з питань безпеки інформаційного простору, він приносив знання про дії російських служб та дезінформацію. В умовах інтенсивної інформаційної війни навколо України та внутрішніх напружень його аналізи підтримували президента в публічних виступах і рішеннях щодо державної риторики.
Alvin Gajadhur як громадський радник із лютого 2024 року приносив перспективу практика транспорту. Колишній керівник Інспекції дорожнього транспорту добре знав реалії галузі, проблеми водіїв та інфраструктуру. Його думка була важливою під час обговорень протестів перевізників чи потреб модернізації доріг — сфер, де президент часто висловлювався на захист інтересів польських підприємців.
Так само Sławomir Mazurek приносив знання про кліматичну політику та екологічні фонди. Його міністерський досвід дозволяв президенту займати зважену позицію щодо норм ЄС — проєвропейську, але водночас чутливу до витрат для польської промисловості та домогосподарств.
Beata Kempa і Błażej Poboży доповнювали команду соціальним виміром та внутрішньою безпекою. Kempa з багатим депутатським і міністерським досвідом радала в питаннях сімейних та гуманітарної допомоги. Poboży з досвідом державної адміністрації давав оцінку питанням публічного порядку та співпраці з місцевим самоврядуванням.
Робота радника на практиці — від аналізів до представництва
День радника президента рідко нагадує сцени з політичних серіалів. Вранці — перегляд документів і звітів, потім зустрічі із зовнішніми експертами чи урядовцями канцелярії, підготовка нотаток для керівника кабінету або безпосередньо для президента. Часто — виїзди на галузеві заходи: відкриття ярмарків, наукові конференції, зустрічі з представниками організацій, де радник представляє главу держави та збирає сигнали з місць.
Для радників із питань безпеки, як-от Żaryn, робота включала аналіз загроз у реальному часі та участь у засіданнях Ради національної безпеки. Конституційні радники, як Dudek, проводили години над законопроєктами та рішеннями Трибуналу, шукаючи найпереконливіші правові аргументи.
Ця щоденна, часто рутинна робота впливала на важливі рішення. Коли президент накладав вето чи звертався до Конституційного трибуналу, за цим стояла не лише політична інтуїція, а й конкретні, документовані експертні висновки. У міжнародних відносинах радники допомагали підготувати ґрунт для зустрічей — від історичного контексту до актуальних економічних інтересів.
Не повірите, але іноді одна деталь зі звіту радника змінювала акцент усього президентського виступу — додавала конкретний приклад із польської провінції або попередження про побічні ефекти певної норми.
Призначення наприкінці каденції — контекст і наслідки
У січні–лютому 2024 року та в лютому 2025-го президент Дуда призначив понад десяток нових радників. Серед них були як досвідчені урядовці, так і політики, пов’язані з партією «Право і Справедливість». Для багатьох спостерігачів це стало природним зміцненням команди напередодні завершення каденції та в умовах напруги з урядом Дональда Туска.
Ці призначення не були суто політичним жестом. Кожен новий радник приносив конкретні знання — від інформаційної безпеки до інфраструктури. Завдяки цьому президент зберігав здатність до незалежної оцінки ситуації навіть в останні місяці повноважень. Після 5 серпня 2025 року, зі завершенням каденції, більшість штатних і громадських радників залишила Канцелярію — відповідно до усталеної традиції.
Дехто з них швидко перейшов до команди нового президента Кароля Навроцького, інші повернулися до науки, місцевого самоврядування чи приватного сектору. Така ротація свідчить, що посада радника президента — це не довічний титул, а тимчасова публічна служба.
Спадщина дорадчої системи після 2025 року
Система радників президента Дуди залишила конкретну модель: поєднання глибокої експертної компетенції з лояльністю до інституту глави держави. У часи, коли політика вимагає швидких реакцій на гібридні, кліматичні чи конституційні кризи, таке підґрунтя стає неоціненним.
Для звичайного громадянина це означає, що рішення в Президентському палаці не виникають у вакуумі. За кожною важливою ініціативою — чи то підтримка України, чи вето на закон — стоїть команда, яка проаналізувала аргументи з різних сторін. Саме ця малопомітна щоденна робота робить посаду президента реальною точкою відліку в польському публічному житті незалежно від того, хто саме перебуває при владі.
