Кетрін Хепберн — єдина особа в історії Кіноакадемії, яка здобула чотири «Оскари» за акторську гру — всі в категорії найкращої акторки першого плану. Її тріумфи, що тривали майже пів століття, доводять: справжній талант не залежить ні від віку, ні від модних тенденцій. Серед акторів-чоловіків рекорд тримають троє майстрів, у кожного по три статуетки: Волтер Бреннан, Джек Ніколсон та Деніел Дей-Льюїс. У 2026 році до цього ексклюзивного клубу приєднався Шон Пенн, здобувши третю нагороду за роль другого плану.
Ці цифри — не просто суха статистика. За ними стоять історії про залізну дисципліну, сміливість у виборі ролей і силу особистості, які назавжди змінили наше сприйняття акторської майстерності. Питання «який актор має найбільше «Оскарів»» веде прямо до суті того, що робить кіно живим і непередбачуваним мистецтвом.
Кетрін Хепберн — жінка, яка побила власний рекорд
Чотири «Оскари» за акторську гру — досягнення, яке ніхто не повторив і, ймовірно, ніхто не повторить у найближчі десятиліття.
У 1934 році 26-річна Кетрін Хепберн отримала першого «Оскара» за роль у фільмі «Ранкова слава». Молода, худорлява, з гострими рисами та непокірним поглядом — Голлівуд спочатку не знав, що з нею робити. За кілька років ЗМІ назвали її «отрутою для кас» після серії невдалих фільмів. Та Хепберн не здалася. Вона повернулася сильнішою, ніж будь-коли.
Другий «Оскар» прийшов 1968 року за «Здогадайся, хто прийде на обід» — роль матері в картині про міжрасове подружжя, яка в ті часи викликала бурхливі суспільні дискусії. Третій — за рік, за «Лев узимку» — історичну шекспірівську драму з Пітером О’Тулом. Четвертий і останній — 1982 року за «На золотому озері», де вона зіграла поруч із Генрі Фондою та своєю донькою Джейн. Роль старіючої, їдкої жінки стала ніби її автопортретом — Хепберн ніколи не вдавала милу бабусю.
Що цікаво, жодної статуетки вона не отримала особисто. Акторка не любила голлівудського блиску та церемоніалу. Часто надсилала друзів або просто ігнорувала церемонії. Ця незалежність стала частиною її легенди. Кар’єра тривала понад шістдесят років — від 1930-х до 1990-х — і охоплювала майже всі жанри: від романтичних комедій і побутових драм до костюмових епопей.
Троє (а фактично четверо) чоловіків із трьома «Оскарами»
Коли запитують, який актор має найбільше «Оскарів» серед чоловіків, відповідь така: троє акторів мають по три, а з 2026 року їх уже четверо.
Волтер Бреннан першим в історії здобув три «Оскари» — всі за найкращу роль другого плану. У 1937, 1939 та 1941 роках він тріумфував у фільмах «Прийди і візьми», «Кентуккі» та «Вестернер». Його ролі старих, буркотливих, але колоритних персонажів назавжди увійшли в канон вестерну й драми. Бреннан грав настільки автентично, що глядачі забували про акторську гру. Три перемоги за п’ять років були такими вражаючими, що Академія, за чутками, навіть переглядала правила голосування — побоювалися фаворитизму.
Джек Ніколсон досі залишається найчастіше номінованим актором в історії «Оскарів» — 12 номінацій. Три статуетки він отримав за іконичні ролі: Рендла Макмерфі в «Політі над гніздом зозулі» (1975), Ґаррета Брідлава в «Ніжних словах» (1983) та письменника з ОКР у «Краще не буває» (1997). Ніколсон приносив на екран неповторну суміш харизми, сарказму та глибокої чутливості. Кожна роль — це дослідження людини на межі: божевілля чи самотності.
Деніел Дей-Льюїс — абсолютно унікальний випадок. Три «Оскари» виключно за головні чоловічі ролі: «Моя ліва нога» (1989), «Там буде кров» (2007) та «Лінкольн» (2012). Жоден інший актор не здобував трьох статуеток лише в категорії найкращого актора. Дей-Льюїс славився методом повного занурення — вивчав професію з нуля, жив у образі, іноді навіть не виходячи з нього поза майданчиком. Після «Лінкольна» він оголосив про завершення акторської кар’єри. Третій «Оскар» став ідеальною крапкою — доводити вже було нічого.
У березні 2026 року Шон Пенн поповнив цей клуб, здобувши третю нагороду за роль другого плану у фільмі Пола Томаса Андерсона «One Battle After Another». Це доводить, що навіть у зрілому віці можна продовжувати дивувати й сягати вершин.
Порівняння рекордсменів — хто насправді домінує?
Щоб краще зрозуміти масштаб досягнень, варто поглянути на порівняльну таблицю. Дані взято зі статистики Кіноакадемії та архівних списків лауреатів.
| Актор / Акторка | Кількість «Оскарів» | Категорії | Ключові фільми | Роки перемог |
|---|---|---|---|---|
| Кетрін Хепберн | 4 | 4 × першого плану | Ранкова слава, Здогадайся, хто прийде на обід, Лев узимку, На золотому озері | 1934, 1968, 1969, 1982 |
| Волтер Бреннан | 3 | 3 × другого плану | Прийди і візьми, Кентуккі, Вестернер | 1937, 1939, 1941 |
| Джек Ніколсон | 3 | 2 × першого плану, 1 × другого плану | Політ над гніздом зозулі, Ніжні слова, Краще не буває | 1975, 1983, 1997 |
| Деніел Дей-Льюїс | 3 | 3 × першого плану | Моя ліва нога, Там буде кров, Лінкольн | 1989, 2007, 2012 |
| Шон Пенн (з 2026) | 3 | 2 × першого плану, 1 × другого плану | Містична річка, Молоко, One Battle After Another | 2003, 2008, 2026 |
Інші акторки з трьома «Оскарами» — Інгрід Бергман, Меріл Стріп і Френсіс МакДорманд. Це свідчить, що в акторських категоріях жінки історично досягали дещо вищих результатів, ніж чоловіки, — за винятком Дей-Льюїса, який єдиний здобув три нагороди виключно за головні ролі.
Чому так важко здобути більше одного «Оскара»?
Навіть один «Оскар» — це поєднання генію та величезної удачі. Лише небагатьом вдається взяти більше двох.
Основа — довга кар’єра: Хепберн активно знімалася шість десятиліть. Важлива й різноманітність ролей: актори, які застрягають в одному амплуа, рідко отримують нові шанси. Дей-Льюїс свідомо обирав кардинально різні проєкти. Конкуренція зростає щороку — сьогодні за статуетку змагаються сотні талановитих акторів з усього світу.
Не менш важливе й везіння: вдалий сценарій, режисер, момент у кар’єрі та навіть внутрішня політика Академії. Бреннан перемагав у часи, коли категорія другого плану була новою й менш прогнозованою. Ніколсон ловив хвилю Нового Голлівуду 1970-х.
Цікаві факти, які розкривають людську сторону рекордсменів
Хепберн ніколи не приходила на церемонію особисто — вважала їх надто штучними. Бреннан у ролях часто виймав штучні зуби, щоб виглядати старшим і переконливішим. Дей-Льюїс перед «Моєю лівою ногою» місяцями пересувався на візку й вчився писати лівою рукою. Ніколсон 1997 року, отримуючи нагороду, сказав зі своїм характерним блиском в очах: «Ви чудові, справді».
Ці деталі перетворюють статуетки з простих позолочених фігурок на свідчення людських зусиль, болю і, головне, пристрасті.
Що далі? Чи хтось поб’є рекорд Кетрін Хепберн?
Найближче зараз акторки з трьома «Оскарами» — Френсіс МакДорманд і Меріл Стріп (остання має рекордні 21 номінацію). Молоде покоління ще попереду, хоча Тімоте Шаламе чи Остін Батлер уже активно збирають номінації. Справжній рекорд вимагає не лише таланту, а й десятиліть стабільно високої якості роботи.
Питання «який актор має найбільше «Оскарів»» залишається відкритим для майбутнього, але наразі відповідь незмінна вже понад сорок років: Кетрін Хепберн з чотирма статуетками. А за нею — невелика, але елітна група митців, які довели, що в кіно, як і в житті, найбільші перемоги приходять до тих, хто не боїться повертатися за новими.
