Даріуш Любера з 15 січня 2026 року офіційно очолює Польську Групу Енергетичну — найбільшого виробника та постачальника енергії в Польщі. Його призначення наглядовою радою завершує короткий, але бурхливий перехідний період і відкриває нову сторінку в історії компанії, яка стоїть на порозі найбільшої трансформації за всю свою історію. Це не просто чергова кадрова ротація — це вибір досвідченого менеджера, який знає енергетику зсередини й уже довів, що здатен будувати потужні структури навіть у складні часи.
Новий президент PGE приносить із собою солідний досвід роботи в Tauron, де в 2008–2015 роках провів одну з найбільших консолідацій у польському енергетичному секторі та вивів компанію на біржу. Разом із ним до правління увійшла Катажина Розенфельд як віцепрезидентка з операційних питань — дует, який уже працював разом і чудово знає, як поєднувати традиції з сучасними підходами. На задньому плані лишається стратегія Групи до 2035 року, яка передбачає 235 мільярдів злотих інвестицій в відновлювані джерела енергії, гнучкі потужності та розумні мережі. Любера не отримав легкого завдання: йому доведеться поєднати забезпечення енергетичної безпеки країни з декарбонізацією, водночас справляючись із величезними витратами на емісійні квоти та очікуваннями ринку.
Ці зміни відбуваються не у вакуумі. Польська енергетика вступає в період, коли старі вугільні блоки втрачають рентабельність, а нові офшорні проєкти та накопичувачі енергії вимагають точного розрахунку часу й фінансування. Новий президент PGE має шанс продемонструвати, як управлінський досвід попередньої епохи може прискорити зелену трансформацію без хаосу та значних втрат.
Хто такий Даріуш Любера — менеджер, який знає енергетику вздовж і впоперек
Даріуш Любера народився 1959 року, і з самого початку його професійний шлях тісно пов’язаний із галуззю, яка сьогодні визначає майбутнє країни. Випускник Гірничо-металургійної академії та Економічної академії в Кракові — магістр інженер-електрик — розпочав кар’єру 1983 року на Механічних заводах у Тарнові, а вже за два роки перейшов до Енергетичного заводу Тарнув, а згодом — в Enion S.A. Там він пройшов шлях від рядового працівника до голови правління. Це була не швидка кар’єра, а роки наполегливої праці, коли він досконало вивчав, як працює мережа, як управляти активами та як виживати під час ринкових реформ.
У 1998–2008 роках він очолював Польське товариство передачі та розподілу електроенергії (PTPiREE), де формував стандарти для всієї галузі. Також був членом наглядової ради Польських електроенергетичних мереж у 2001–2003 роках. Справжній прорив стався 2008 року, коли він обійняв посаду президента Tauron Polska Energia S.A. За сім років побудував цілісну групу з розрізнених компаній, а 2010 року провів успішний біржовий дебют, який і досі вважається одним із найкращих у секторі. Під його керівництвом Tauron став сильним гравцем, готовим до конкуренції та регуляторних змін.
Після 2015 року Любера займався власною консалтинговою діяльністю, але ніколи не відходив далеко від енергетики. Членство в наглядових радах різних компаній сектора допомогло зберегти широкий кругозір. Коли в грудні 2025 року міністр державних активів запропонував його кандидатуру до наглядової ради PGE, а за чотири дні рада призначила його виконувачем обов’язків президента, ні в кого не виникло сумнівів — це людина, якій не потрібно вивчати галузь із нуля. 15 січня 2026 року він став повноцінним президентом. Це рішення не стало несподіванкою для ринку й виглядало логічним кроком до стабілізації.
Контекст призначення — чому саме зараз і що змінилося в правлінні
Зміна керівництва PGE не стала несподіванкою для тих, хто стежить за сектором. 8 грудня 2025 року наглядова рада звільнила Даріуша Марца та віцепрезидента з операційних питань Мацея Гурського. Причини? Неофіційно говорили про внутрішні конфлікти, зокрема з Яцеком Качоровським, президентом PGE Górnictwo i Energetyka Konwencjonalna, який відповідає за ключові вугільні активи в Белхатові та Турові. Збитки групи в 2025 році, зумовлені в основному списанням вугільних активів, показали, що старий підхід потребував свіжого погляду.
Любера увійшов до наглядової ради 4 грудня за пропозицією міністра, відмовився від мандату й одразу взяв кермо як виконувач обов’язків президента. Разом із ним до правління приєдналася Катажина Розенфельд — віцепрезидентка з операційних питань із 19 січня 2026 року. Це не випадковий тандем. Обидва працювали разом у Tauron у 2013–2015 роках. Розенфельд, випускниця Лодзького університету та Католицького університету в Неймегені, має солідний досвід у PwC, Vattenfall Energy Trading та реструктуризаціях. Вона також є менторкою й коучем управлінських кадрів — ідеальним доповненням для Любери, який зосереджується на стратегічному напрямку.
Поточний склад правління PGE XII скликання такий:
- Даріуш Любера — Президент правління
- Катажина Розенфельд — Віцепрезидентка правління з операційних питань
- Марцін Лясковський — Віцепрезидент правління з регуляторних питань
- Пшемислав Ястшембський — Віцепрезидент правління з фінансових питань
Ця команда має всі шанси працювати більш злагоджено, ніж попередня.
Стратегія PGE до 2035 року — 235 мільярдів на майбутнє
Новий президент PGE успадковує амбітний план під назвою «Енергія безпечного майбутнього. Гнучкість». Стратегія передбачає загальні інвестиційні витрати на рівні 235 мільярдів злотих до 2035 року. З них 175 мільярдів — це витрати на утримання та розвиток, 39 мільярдів на придбання та 21 мільярд на опціональні проєкти. Поділ чіткий і чітко вказує напрямок:
| Сфера інвестицій | Витрати (млрд zł) | Ключові цілі |
|---|---|---|
| Дистрибуція | 75 | Розумні мережі, приєднання ВДЕ, електромобільність |
| Відновлювані джерела енергії (морські та наземні) | 85 | Вітрові ферми Baltica, розвиток фотоелектрики та наземних вітрових установок |
| Гнучкі газові потужності | 37 | Нові блоки в Рибнику та Грифіні |
| Накопичувачі енергії | 14 | Стабілізація мережі, інтеграція ВДЕ |
| Теплоенергетика | 18 | Інтегровані системи, модернізація |
Дані взято з офіційної стратегії Групи PGE. Ці цифри — не абстракція, а конкретні проєкти, які вже реалізуються: будівництво морської ферми Baltica 2, великомасштабні накопичувачі в Жарновці та прискорення кабелювання мереж. У 2026 році інвестиційні витрати мають зрости на кількадесят відсотків порівняно з попереднім роком, особливо в сегментах ВДЕ та газу.
Виклики, які стоять перед новим президентом PGE
Любера не приходить в офіс у рожевих окулярах. Групі потрібно одночасно забезпечити безпеку постачань із традиційних джерел, прискорити трансформацію та впоратися зі зростанням витрат на квоти CO₂. У 2025 році група зафіксувала значні чисті збитки, головним чином через списання вугільних активів. Після 2028 року ринок потужності перестане захищати старі блоки, а Європейський Союз не збирається сповільнювати темпи декарбонізації.
Крім того, розподільча мережа має встигати за стрімким приєднанням відновлюваних джерел і електромобільності. PGE Dystrybucja вже готує План розвитку на 2026–2031 роки, де пріоритетами є цифризація, автоматизація та інтеграція розподілених джерел. Новий президент муситиме стежити, щоб інвестиції не розтягувалися в часі — затримки в офшорній енергетиці чи накопичувачах можуть обійтися дуже дорого.
Важливим залишається й соціальний аспект. Працівники вугільних шахт і електростанцій стежать за змінами з тривогою. Любера, маючи досвід реструктуризацій, добре розуміє, що трансформація має бути справедливою. Тут немає місця для порожніх обіцянок.
Що зміниться з новим правлінням — перспективи та можливості
Команда Любери та Розенфельд має шанс прискорити реалізацію стратегії без зайвого драматизму. Досвід із Tauron свідчить, що вони вміють будувати ефективні структури та вести переговори з регуляторами. Оновлення стратегії, заплановане на вересень 2026 року, врахує нові реалії системи ETS — це буде ключовий момент. Якщо вдасться домовитися про кращі умови для національних активів, PGE отримає простір для більш спокійної декарбонізації.
Для клієнтів це означає стабільніші ціни та швидший розвиток зеленої енергії. Для інвесторів — чіткий вектор розвитку й потенціал зростання EBITDA навіть утричі до 2035 року. Для всієї польської економіки — потужний імпульс у вигляді сотень мільярдів злотих, які залишаться в країні (local content оцінюється мінімум у 150 млрд злотих).
Новий президент PGE не обіцяє миттєвих чудес, але його кар’єра доводить уміння поєднувати бачення з реалізмом. У часи, коли енергетика — це одночасно політика, економіка та національна безпека, такий менеджер є справжнім надбанням. Польщі потрібна саме людина, яка не боїться складних рішень, але приймає їх зважено й з повагою до тих, хто щодня забезпечує електроенергію в наших розетках. Час покаже, як далеко попливе цей корабель, але старт виглядає обнадійливо.
