Після перемоги коаліції 15 жовтня 2023 року Дональд Туск утретє в кар'єрі обійняв посаду прем'єр-міністра, а Польща вступила в період інтенсивних інституційних та суспільних змін. Два роки по тому, після президентських виборів у червні 2025 року, розклад сил зазнав суттєвої корекції — президентом став Кароль Навроцький, що створило класичну коабітацію. Уряд продовжує роботу, але мусить маневрувати між власною програмою та можливостями вето глави держави. У середині 2026 року картина складна: часткове виконання обіцянок переплітається з опором, а економіка демонструє стійкість попри зовнішні шоки.
Для новачків у політиці найважливіше зрозуміти, що парламентські вибори дають більшість у Сеймі та Сенаті, а президентські — можливість блокувати закони. Для досвідчених спостерігачів ключовим стає питання, як конституційні механізми та реальна політика впливають на темпи реформ, енергетичну безпеку та позицію Польщі в ЄС і НАТО. Стаття показує як конкретні цифри, так і людські наслідки цих процесів.
Від ейфорії жовтня 2023 року до реальності червня 2025-го
15 жовтня 2023 року явка перевищила 74 відсотки — найвища в історії III Речі Посполитої. Громадянська коаліція, «Третя Дорога» та Лівиця здобули більшість, яка дозволила сформувати уряд. 13 грудня 2023 року Дональд Туск склав присягу. Перші місяці принесли швидкі рішення: розблокування коштів ЄС із КПО, зміни в громадських медіа та початок роботи над реформою судочинства.
2025 рік приніс однак інший тест. У травні та червні відбулися президентські вибори. Рафал Тшасковський, підтриманий правлячим табором, програв у другому турі Каролю Навроцькому з результатом 49,11 проти 50,89 відсотка. Державна виборча комісія підтвердила результат, а Палата надзвичайного контролю та громадських справ Верховного суду визнала, що виявлені порушення в кількох дільницях не вплинули на остаточний підсумок. Дональд Туск публічно поставив під сумнів масштаб і вплив цих порушень, що викликало гостру реакцію опозиції та частини коментаторів. Уряд, однак, пережив вотум довіри в Сеймі — коаліція продемонструвала згуртованість у ключовий момент.
Як працює влада, коли президент і прем'єр належать до різних таборів
Конституція РП дає президенту право вето щодо законів, ухвалених Сеймом. Сейм може його подолати більшістю трьох п'ятих голосів. На практиці це означає, що в спірних питаннях — реформа судочинства, аборти, деякі економічні закони — президент може сповільнити або заблокувати ініціативи уряду. У 2026 році Кароль Навроцький уже наклав вето на кілька проєктів, зокрема щодо енергетики та частини соціальних рішень. Уряд відповідає, зосереджуючись на сферах, де вето менш імовірне або де вдасться побудувати ширшу підтримку.
Цей механізм не новий — Польща знала коабітацію в 2005–2007 та 2015–2023 роках. Різниця полягає в тому, що чинний уряд успадкував від попередників високий дефіцит і геополітичні напруження, а водночас має реалізовувати амбітну програму модернізації армії та поглинання коштів ЄС. На практиці прем'єр регулярно зустрічається з президентом у питаннях безпеки та зовнішньої політики, натомість у внутрішній політиці домінує суперництво.
Два уряди Дональда Туска — порівняння 2007–2014 і 2023–2026
| Аспект | Уряд 2007–2014 | Уряд 2023–2026 |
|---|---|---|
| Головний виклик | Фінансова криза 2008–2009 | Коабітація + високий дефіцит + модернізація армії |
| Видатки на оборону | близько 1,8–2% ВВП | 4–4,8% ВВП (найвищі в НАТО) |
| Ключові досягнення | Євро-2012, стабільне зростання, членство в Шенгені | Розблокування КПО, зростання ВВП ~3,7% (прогноз 2026), «бабусине», ін вітро за бюджетні кошти |
| Ставлення до президента | Коабітація з Лехом Качинським | Коабітація з Каролем Навроцьким |
| Рівень підтримки (середній) | Високий у першій каденції | 32–35% підтримки уряду (CBOS, червень 2026) |
Перший уряд Туска діяв в умовах глобальної кризи, але мав президента з того самого табору протягом більшої частини каденції. Чинний кабінет мусить працювати в умовах поділеної влади й водночас впоратися з рекордними видатками на озброєння та інфляційним тиском, спричиненим зокрема ситуацією на Близькому Сході.
Вплив на повсякденне життя — що змінилося для різних груп поляків
Для молодих сімей реальною підтримкою стало «бабусине» — виплата для осіб, які повертаються на ринок праці після народження дитини. Сума була підвищена порівняно з початковими планами. Вчителі отримали суттєві підвищення зарплат. Частина підприємців користується касовим ПДФО, що покращує фінансову ліквідність малих фірм.
Для людей похилого віку помітна продовження валоризації пенсій і рент, хоча темп зростання реального доходу залежить від інфляції. У 2026 році НБП прогнозує інфляцію на рівні 2,9% наприкінці року, а номінальне зростання зарплат близько 6,4%.
Особи, зацікавлені безпекою, відзначають рекордні видатки на армію — програми на кшталт Borsuk, Krab, Rosomak чи нові зенітні системи. Видно також інвестиції в залізничну та дорожню інфраструктуру, профінансовані з КПО.
Для мешканців менших міст і сіл ключовими є проєкти модернізації шкіл, садочків та розподіленої енергетики. Процес розблокування вітрових ферм просувається повільніше, ніж планувалося, так само як і захист 20% лісів від вирубки — за даними неурядових організацій, дотепер реалізовано значно менше, ніж обіцяли.
Поширені міфи про Туска після виборів і чому їх варто перевіряти
Міф перший: «Після програних президентських виборів уряд Туска безпорадний». Насправді кабінет отримав вотум довіри й продовжує законодавчу роботу в сферах, не охоплених вето або тих, що вимагають меншої більшості.
Міф другий: «Жодна з обіцянок 2023 року не виконана». Частину конкретних пунктів реалізовано (фінансування ін вітро, підвищення вчителям, касовий ПДФО, «бабусине»). Найбільші затримки стосуються податкової вільної суми (визнана надто витратною в нинішній бюджетній ситуації) та повного захисту лісів.
Міф третій: «Польща стала економічно слабшою». За прогнозами НБП від липня 2026 року зростання ВВП становитиме 3,7%, що ставить Польщу серед найшвидше зростаючих великих економік ЄС. Безробіття тримається на рівні 5,8% — одному з найнижчих в Союзі.
Міф четвертий: «Туск ігнорує голос виборців після 2025 року». Прем'єр регулярно коментує результати опитувань і коригує комунікацію, хоча критики вказують на надмірну зосередженість на питаннях зовнішньої безпеки коштом внутрішніх справ.
Цифри, які говорять найбільше — економіка та суспільство в середині 2026 року
Національний банк Польщі прогнозує наприкінці 2026 року інфляцію 2,9% та зростання ВВП 3,7%. Рівень зареєстрованого безробіття становить 5,8% (зростання на 0,6 відсоткового пункту р/р). Бюджетний дефіцит перевищив 100 млрд злотих після травня 2026 року, а державний борг зростає — за даними Міністерства фінансів в європейському вимірі наближається до 58% ВВП.
Підтримка уряду за CBOS у червні 2026 року становила 32%, а негативну оцінку висловили 42% респондентів. Задоволення Дональдом Туском як прем'єром декларували 35% опитаних. Водночас довіра до прем'єра в опитуваннях довіри коливається навколо 43%.
Виклики та больові точки — де політика Туска зустрічає найбільший опір
Найбільшим структурним викликом залишається коабітація. Президент накладає вето на окремі закони, що подовжує законодавчий процес. Додатковою сферою напруження є історичні питання — ексгумації на Волині та суперечки навколо символіки УПА. Уряд Туска декларує продовження діалогу з Україною, водночас наголошуючи на важливості пам'яті про жертв волинської різанини.
Зовнішні шоки — зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході — впливають на інфляцію та вартість життя. Всередині коаліції з'являються розбіжності щодо темпів деяких реформ (наприклад, лібералізація законодавства про аборти). Уряд також має впоратися зі зростаючим дефіцитом і тиском на соціальні та військові видатки одночасно.
Найчастіше задані питання про Туска після виборів
Чи впаде уряд перед парламентськими виборами 2027 року?
Наразі немає конституційних підстав для автоматичного падіння. Коаліція зберігає більшість у Сеймі, хоча в опитуваннях її перевага менша, ніж у 2023 році.
Що сталося з податковою вільною сумою?
Уряд визнав, що підвищення її до 60 тис. злотих було б надто витратним у нинішній бюджетній ситуації й відклали цей крок.
Як виглядає реальна співпраця Туска з президентом Навроцьким?
У питаннях безпеки та зовнішньої політики відбувається регулярна координація. У внутрішній політиці домінує суперництво та взаємна критика.
Чи є Польща сьогодні безпечнішою, ніж у 2023 році?
Видатки на оборону значно зросли, модернізаційні програми реалізуються, а позиція Польщі в НАТО та ЄС залишається сильною. Водночас зростають витрати на утримання високого рівня озброєнь.
Що з обіцянкою 20% захищених лісів?
Процес застряг на значно нижчому рівні — за незалежними аналізами, захистом охоплено дотепер близько 8% лісів.
Як самостійно оцінити, чи зміни після виборів працюють на вашу користь — практичний чек-ліст
- Порівняйте зростання своїх доходів з інфляцією у 2024–2026 роках (дані GUS).
- Перевірте, чи в вашій громаді чи повіті з'явилися інвестиції з КПО (дороги, школи, енергетика).
- Оцініть доступність сімейних виплат — чи «бабусине» або інші форми підтримки вплинули на ситуацію вашої родини.
- Зверніть увагу на темпи модернізації армії — чи в місцевих медіа з'являються повідомлення про нові контракти та робочі місця в оборонній промисловості.
- Слідкуйте за повідомленнями президента та прем'єра щодо вето — скільки законів було заблоковано і в яких сферах.
- Порівняйте своє відчуття безпеки (особистої та енергетичної) з даними про оборонні видатки та склади енергії.
- Раз на квартал перевіряйте найновіші прогнози НБП та CBOS — це дозволяє відокремити політичну риторику від твердих показників.
Польська політика після 2023 року показує, що перемога на виборах — це лише початок довгого шляху. Коабітація 2025 року додала ще один рівень складності, але водночас змусила обидва табори до більшої дисципліни та точного визначення пріоритетів. Для громадян найважливішим залишається питання не про те, хто має рацію в політичній суперечці, а про те, які конкретні рішення переводяться в кращі умови життя, сильнішу армію та стабільнішу позицію країни в невизначеному світі.
