Американські сховища природного газу на середину травня 2026 року містять 2 391 млрд кубічних футів (Bcf) робочого газу — це на 6,6% більше за середньоп’ятирічний показник і на 1,4% більше, ніж торік. Сезон закачування (квітень–жовтень) стартував із солідним запасом, хоча темпи закачування коливаються від тижня до тижня.
Останній звіт Energy Information Administration свідчить, що попри рекордний експорт ЗПГ та геополітичну напругу в регіоні Перської затоки, сховища газу в США залишаються комфортно заповненими. Ціни на Henry Hub коливаються в межах 3,00–3,50 USD/MMBtu, а національне виробництво, яке забезпечує насамперед формація Permian, перевищує 117 млрд кубічних футів на добу. Однак повна картина виглядає значно цікавіше за сухі цифри — саме цей ширший контекст я хочу показати.
Що таке підземні сховища газу в США
Під землею США діє величезна мережа каверн, виснажених родовищ і водоносних горизонтів, які з 50-х років XX століття виконують роль «акумулятора» для всієї енергетичної системи країни. Влітку оператори закачують газ, коли попит знижується (окрім кондиціонування), щоб узимку вилучити його для покриття пікових потреб опалення. Це звичайний цикл «вдиху-видиху», просто вимірюваний у мільярдах кубічних футів.
EIA поділяє країну на п’ять звітних регіонів. Кожен має власний геологічний, логістичний і ціновий характер:
- South Central — Техас, Луїзіана, Оклахома, Канзас, Арканзас, Міссісіпі, Алабама. Тут розташований Henry Hub, сюди надходить газ із Permian і Haynesville, звідси відправляються танкерні ЗПГ із Sabine Pass і Corpus Christi. Регіон зберігає найбільші запаси в Lower 48.
- East — північно-східний пояс від Вірджинії до Мен. Найближче до Marcellus і Utica, але водночас перевантажений трубопроводами; узимку часто стає вузьким місцем.
- Midwest — Мічиган, Іллінойс, Індіана, Айова, Вісконсин, Міннесота, Міссурі, Кентуккі, Теннессі. Буфер для всього поясу великих міст між Чикаго та Детройтом.
- Mountain — Колорадо, Вайомінг, Юта, Нью-Мексико, Небраска. Менша місткість, але стратегічне розташування для західної мережі.
- Pacific — Каліфорнія, Орегон, Вашингтон, Невада. Найменший регіональний обсяг, проте особливо чутливий до цінових шоків Західного узбережжя.
Показник «working gas», який EIA публікує щочетверга, — це обсяг, фізично доступний для ринку. Від загального обсягу віднімають так званий base gas — постійну подушку, яка підтримує тиск у родовищі. Без неї каверна чи виснажене родовище просто не функціонуватиме. Тому цифри в звітах завжди нижчі за фізичну валову місткість.
Найновіші дані: травень 2026 року в цифрах
Тижневий звіт EIA від 21 травня приніс ринку сильний сигнал — закачано 101 Bcf, тобто більше за прогнозовані 95 Bcf. Це вагоме поповнення, враховуючи, що трубопроводи ЗПГ продовжують працювати майже на повну потужність. Нижче наведена таблиця збирає дані за останні тижні, щоб тенденція була чіткою.
| Тиждень, що завершився | Робочий запас (Bcf) | Зміна за тиждень (Bcf) | Порівняно з минулим роком | Порівняно зі середньою за 5 років |
|---|---|---|---|---|
| 10 квітня 2026 | 1 970 | +59 | +6,7% | +5,8% |
| 24 квітня 2026 | 2 142 | +79 | +5,7% | +7,8% |
| 1 травня 2026 | 2 205 | +63 | +3,5% | +6,7% |
| 8 травня 2026 | 2 290 | +85 | +2,3% | +6,5% |
| 15 травня 2026 | 2 391 | +101 | +1,4% | +6,6% |
Джерела даних: Energy Information Administration (eia.gov), щотижневі зведення StoneX та Trading Economics.
Що видно з цієї колонкової динаміки? Надлишок порівняно зі середньою за п’ять років стабільно тримається на рівні 6–7%, тоді як перевага над минулим роком поступово зменшується — з майже 7% до лише 1,4%. Причина проста: 2025 рік мав значно інтенсивніше закачування в травні, тому поточні тижні мають вищу «точку відліку». Загалом баланс залишається здоровим і не сигналізує паніки.
Анатомія звіту EIA, або четвер о 10:30
Щочетверга о 10:30 за східним часом Уолл-стріт завмирає на кілька секунд. Аналітики, трейдери та хедж-фонди уважно стежать за одним релізом: Weekly Natural Gas Storage Report. Дані збирають з опитування операторів, які охоплюють понад 90% місткості країни, а решту EIA дораховує статистично. Саме тому в звіті розрізняють «net change» (нетто-зміну) та «implied flow» (імпліцитний потік) — різниця виникає через перекваліфікацію подушкового газу та бухгалтерські коригування.
З досвіду спостереження за ринком, навіть відхилення на 5 Bcf від консенсусу може «кинути» контракт NYMEX на кілька центів в обидві сторони протягом п’яти хвилин після публікації. Це ринок із короткими нервами, де очікування важать не менше, ніж сама цифра.
Місткість, регіональний розподіл та фізичні обмеження
Загальна проєктна місткість робочого газу в Lower 48 становить близько 4 700 Bcf, із яких практичний максимальний сезонний пік коливається в межах 4 300–4 400 Bcf. Решта — це буфер безпеки, технічно закріплений газ та неточності вимірювання. Регіональний розподіл місткості нерівномірний, що частково пояснює цінову динаміку.
| Регіон | Частка в місткості | Домінуючий тип сховища | Головний ризик |
|---|---|---|---|
| South Central | ~43% | Виснажені родовища + соляні каверни | Урагани, попит на ЗПГ |
| East | ~24% | Виснажені родовища | Вузькі місця трубопроводів |
| Midwest | ~24% | Виснажені родовища, водоносні горизонти | Арктичні морози |
| Mountain | ~5% | Виснажені родовища | Низька еластичність обміну |
| Pacific | ~4% | Виснажені родовища (зокрема Aliso Canyon) | Посуха, кліматична політика |
Джерело: EIA, звіти Underground Natural Gas Working Storage Capacity та аналітика Natural Gas Intelligence.
Соляні каверни в Техасі та Луїзіані варті окремої уваги. Вони мають меншу місткість, ніж виснажені родовища, зате дозволяють багаторазовий цикл закачування та вилучення протягом року — іноді до 6–8 разів. Це робить їх ідеальним інструментом для гри на короткострокову волатильність цін, хоча й дорожчим в утриманні. Їхня роль зростає разом із торгівлею ЗПГ, адже експортер може буквально за день збільшити відбір.
Що формує поточну картину: виробництво, експорт і погода
Три ключові сили формують рівновагу, яку видно на графіках EIA. По-перше, виробництво. У першому кварталі 2026 року середньодобова продуктивність газу в Lower 48 сягала 117,2 Bcf — на 4% більше, ніж роком раніше. Permian додавав 29,2 Bcf/добу, лідируючи в країні. Цей газ часто є не метою, а побічним продуктом видобутку нафти, тому його обсяги зростають, доки нафтове буріння залишається прибутковим.
Друга сила — попит, серцем якого став експорт ЗПГ. У квітні 2026 року завантаження терміналів зрідження досягло рекордних 18,8 Bcf на добу, а в травні впало до близько 17,0 Bcf/добу через сезонні технічні огляди на Golden Pass і Freeport. До цього додається глобальна нерівновага: після атаки на катарський Ras Laffan у березні близько 17% експортних потужностей Катару вийшли з ладу, ймовірно, на кілька років. Європа й Азія активно скуповують американські вантажі, а спред Henry Hub–TTF розширився майже до 12,60 USD/MMBtu.
Третя сила — погода. Зима 2025/26 була відносно м’якою (крім морозного січня), а березень і квітень — близькими до норми. Завдяки цьому сховища завершили зимовий сезон із рівнем 1 908 Bcf — на 4% вище середнього за п’ять років. Комфортний старт сезону закачування означає, що не доводиться наздоганяти обсяги в панічному темпі.
Henry Hub, ціни та що з цього має звичайний американець
Henry Hub в Ераті, Луїзіана, — це ціновий нервовий центр континенту. Від його котирувань залежать ф’ючерси NYMEX, формули в контрактах на ЗПГ та, опосередковано, рахунки за опалення в Нью-Йорку, Чикаго чи Атланті. У 2025 році середня спотова ціна становила 3,52 USD/MMBtu — на 56% вище рекордно низьких 2,25 USD у 2024-му. EIA прогнозує, що в 2026 році середньорічна ціна сягне 3,76–4,00 USD/MMBtu, хоча Goldman Sachs наприкінці минулого року припускав навіть 4,75 USD.
Що відбувається, коли сховища повні, а потім раптово приходять морози? Ринок вибухає. У січні 2026-го під час короткої арктичної хвилі Henry Hub за два тижні пробив 4,98 USD/MMBtu, а лютневий контракт піднявся до 4,87 USD. Після потепління ціни впали, але урок засвоїли: сховища — надійний щит, але не всесильний.
Для звичайного споживача практична порада проста: рівень сховищ у жовтні значною мірою визначає ціну газу в рахунку за січень. Якщо країна входить у листопад із 3 800 Bcf чи більше — ризик різких стрибків цін суттєво знижується. Падіння нижче 3 500 Bcf після м’якого жовтня стало б серйозним сигналом для термінових ринків.
Цикли, сезонність і погляд з висоти
Річний ритм газового ринку нагадує дихання велетенського організму. З 1 квітня до 31 жовтня триває сезон закачування (injection season) — у сховища надходить у середньому 2 000–2 400 Bcf. З листопада до кінця березня — сезон відбору (withdrawal season), коли вилучають 1 800–2 400 Bcf залежно від суворості зими. Ідеальна повнота — на початку листопада, ідеальне дно — в кінці березня.
- Квітень–травень: розгін сезону, помірні темпи, дешевший газ. Вікно для хеджування дистриб’юторів і відкриття позицій трейдерами під осінь.
- Червень–липень: піки кондиціонування, іноді майже нульове нетто-закачування під час потужних хвиль спеки в Техасі та на узбережжі Затоки.
- Серпень–вересень: сезон ураганів, максимальна короткострокова волатильність, соляні каверни виходять на перший план.
- Жовтень: останні тижні закачування, тиск на досягнення зимового таргету, ринок перевіряє, чи вдасться дійти до 4 000 Bcf.
- Листопад–лютий: гра на виживання в морози, під час полярного вихору відбір може сягати 350 Bcf за тиждень.
- Березень: завершення сезону відбору, позиціонування під літо та жовтневі контракти.
Цей календар важливий не тільки для трейдерів. Великі промислові споживачі — заводи добрив, скляні виробництва, хімічні підприємства — підлаштовують довгострокові контракти саме під цей ритм. Тому звіт EIA — це не просто галузева новина, а щоденний макроекономічний фон для всієї енергоємної економіки США.
Що далі: прогноз EIA на решту 2026 року
Травневий Short-Term Energy Outlook прогнозує, що сезон закачування завершиться 31 жовтня на рівні близько 4 100 Bcf — на 7% вище середньоп’ятирічного показника. Прогноз ґрунтується на зростанні виробництва до 118,9 Bcf/добу, помірних темпах закачування влітку та відсутності серйозних погодних збоїв у Мексиканській затоці.
Ризики існують. З боку пропозиції — активний сезон ураганів (за прогнозами NOAA). З боку попиту — можливі хвилі спеки в липні, які витягнуть додаткові 2–3 Bcf/добу. А ще тліючий американо-іранський конфлікт, через який будь-який інцидент у Ормузькій протоці може розхитати ціни TTF і потягнути за собою Henry Hub.
Сховища газу як геополітичний щит
Після 2022 року, коли Європа відчула наслідки відключення російського газу, роль американських сховищ вийшла далеко за рамки внутрішньої логістики. У 2025 році США експортували в середньому 14,9 Bcf/добу ЗПГ, а в 2026-му цей показник зростає з запуском нових потужностей у Plaquemines і Rio Grande. Кожна нова соляна каверна в Техасі — це не лише бізнес, а й внесок в енергетичну безпеку союзників по той бік Атлантики.
Є в цьому певна іронія: газ, який десятиліттями вважали суто локальним ресурсом, завдяки підземній інфраструктурі та флоту танкерів ЗПГ став глобальним товаром, як нафта. Резерви в Луїзіані, Техасі чи Пенсильванії сьогодні виконують роль, яку раніше відігравали стратегічні нафтові резерви в Salt Dome в Кушингу.
Як самостійно читати звіти EIA
Насправді не потрібно бути аналітиком Уолл-стріт. Достатньо раз на тиждень заходити на eia.gov і звертати увагу на ключові показники в такому порядку:
- Загальний запас Lower 48 — абсолютна цифра в Bcf, найшвидший зріз ситуації.
- Net change — тижнева зміна, порівняйте з консенсусом від Reuters, Bloomberg чи Natural Gas Intelligence.
- Відхилення від середньої за п’ять років — головний довгостроковий орієнтир для цін.
- Регіональна деталізація — шукайте розбіжності між East і South Central, вони пояснюють basis differentials.
- Коментар EIA — часто пояснює, чи надлишок від закачування, чи від технічних перекваліфікацій.
Після кількох місяців такої практики ринок починає «відчуватися» інтуїтивно. +5% до середньої в травні — комфорт. -3% в серпні — сигнал нервової осені. Нижче -10% взимку — це вже «crunch» для ринку.
Де шукати свіжі дані
Основне джерело — Energy Information Administration (eia.gov). Крім щотижневого звіту, є щомісячний Short-Term Energy Outlook та щорічний звіт про місткість. Для швидкого аналізу добре підходять Natural Gas Intelligence та Oil & Gas Journal. Професіонали читають щотижневі огляди StoneX і Wood Mackenzie.
Українського читача може вразити масштаб відкритих даних: повні CSV-файли, інтерактивні дашборди та історія з 1993 року. Будь-який зацікавлений може за пів години зібрати власну модель в Excel.
Що варто запам’ятати на цей тиждень
Станом на 15 травня 2026 року запаси на рівні 2 391 Bcf — це стабільний надлишок. Сезон закачування йде за планом, виробництво зростає, експорт ЗПГ б’є рекорди, а ціни тримаються в комфортному діапазоні 3,00–3,50 USD/MMBtu. Американський «щит» сховищ працює надійно.
Головне, за чим варто стежити найближчими тижнями, — баланс між темпами закачування в South Central та обсягами feed gas на термінали ЗПГ. Саме тут вирішиться, чи сховища вийдуть на 4 100 Bcf до кінця жовтня, чи застрягнуть нижче — а від цього залежатиме, якою буде зима 2026/27.
Цифри на eia.gov змінюються щотижня. Варто стежити регулярно, бо в цьому ринку тиждень запізнення може дорого коштувати.
