У 2020 році ціна бареля нафти пережила найбільший і найдраматичніший обвал в історії сучасних ринків сировинних товарів. Котирування Brent упали з понад 65 доларів на початку року до всього лишень кількох десятків доларів у квітні, а американська нафта WTI досягла історичних негативних значень — мінус 37,63 долара за барель. Цей шок став результатом одночасного обвалу глобального попиту через пандемію COVID-19 та агресивної цінової війни між Саудівською Аравією й Росією, яка призвела до надлишку сировини.
2020 рік продемонстрував, наскільки крихкою є глобальна енергетична система і як швидко політичні рішення та події в сфері охорони здоров’я можуть перевернути багаторічні тенденції. Водночас він став поштовхом до історичної угоди OPEC+, яка на кілька місяців заспокоїла ринок і дозволила цінам частково відновитися в другій половині року. Для Польщі та її ключового гравця — PKN Orlen — цей період означав як тиск на маржі нафтопереробки, так і можливість знизити витрати на сировину, хоча ціни на пальне на заправках не повністю відображали падіння бареля через податки та ринкові механізми.
Ці події залишили тривалий слід у свідомості інвесторів, осіб, які приймають рішення, та звичайних водіїв, нагадуючи, що нафта — це не просто сировина, а кровоносна система сучасної економіки, яка в кризі може поводитися абсолютно непередбачувано.
Початок бурі — січень і лютий 2020 року
На початку 2020 року ціна бареля нафти Brent коливалася в межах 60–65 доларів, а WTI трималася трохи нижче — близько 55–58 доларів. Ринок виглядав відносно спокійним після корекцій попереднього року. Попит на пальне зростав у міру пожвавлення економіки в Азії, а пропозиція залишалася під контролем угод OPEC+. Ніхто тоді не міг передбачити, що за кілька тижнів світ зіткнеться з найбільшою кризою охорони здоров’я за десятиліття.
Ситуація почала змінюватися вже в лютому, коли перші новини про поширення вірусу в Китаї вплинули на прогнози попиту. Китайські нафтопереробні заводи та фабрики обмежували роботу, а авіасполучення з Азією швидко скорочувалося. Незважаючи на це, середня ціна Brent у лютому становила ще 55,66 долара, а WTI — 50,54 долара. Ринок поводився як корабель, що пливе назустріч бурі, але ще не відчуває її повної сили.
Саме тоді з’явилися перші сигнали тривоги — зростаючі запаси нафти в ключових хабах зберігання та нервові рухи на термінових контрактах. Для початківців-інвесторів варто нагадати, що ціна бареля нафти — це не одна цифра, а результат котирувань ф’ючерсів на біржах, таких як NYMEX у Нью-Йорку для WTI чи ICE в Лондоні для Brent. Кожен контракт охоплює тисячу барелів і зобов’язує сторони до фізичної поставки або розрахунку в визначений термін.
Березень 2020 — провал переговорів OPEC+ та початок цінової війни
Шостого березня 2020 року у Відні переговори країн OPEC+ завершилися повним провалом. Росія відмовилася від подальшого скорочення видобутку, а Саудівська Аравія відповіла агресивним збільшенням видобутку та зниженням цін для клієнтів в Азії. Це був початок класичної цінової війни, в якій обидві країни вирішили боротися за ринкові частки коштом прибутків.
Унаслідок цього ціна бареля нафти стрімко впала. Уже в другій половині березня Brent опустився нижче 30 доларів, а в квітні середньомісячна ціна становила лише 18,38 долара. WTI занурилася ще глибше — середня за березень 29,21 долара, а за квітень лише 16,55 долара. Для порівняння, ще в січні Brent коштував у середньому 63,65 долара.
Цінова війна найбільше вдарила по американських виробниках сланцевої нафти, витрати на видобуток якої часто перевищували 40–50 доларів за барель. Багато менших компаній опинилися на межі банкрутства. Водночас глобальний попит на нафту почав обвалюватися темпами, яких не пам’ятали десятиліттями — локдауни в Європі та Північній Америці закрили дороги, аеропорти та фабрики.
Квітень 2020 — чорний день, коли ціна бареля нафти стала від’ємною
Двадцятого квітня 2020 року на нью-йоркській біржі сталося те, що ще кілька тижнів тому здавалося неможливим. Терміновий контракт на нафту WTI з поставкою в травні закрив сесію на рівні мінус 37,63 долара за барель. Це перший випадок в історії котирувань, коли ціна бареля нафти впала нижче нуля.
Трейдери з довгими позиціями воліли заплатити, щоб позбутися обов’язку прийняти фізичну нафту, ніж нести витрати на зберігання або ризикувати, що не знайдуть для неї жодного покупця.
Причини цього феномена були складними, але зводилися до драматичного дисбалансу між пропозицією та попитом, а також заповнених сховищ у Кушингу в Оклахомі — головному хабі поставок для контрактів WTI. Запаси зросли на 27 мільйонів барелів між серединою березня та початком травня, досягнувши 83 відсотків ємності сховищ. Нафта стала буквально «гарячою картоплиною», яку ніхто не хотів тримати в руках.
Чому ціна бареля нафти впала нижче нуля? Пояснення механізму
Щоб зрозуміти від’ємні ціни, потрібно глибше зануритися у світ термінових контрактів. Кожен контракт WTI зобов’язує продавця доставити тисячу барелів нафти до Кушингу у визначений місяць. Коли сховища повні, а попит завмер, власник довгої позиції (покупець) постає перед вибором: прийняти нафту і заплатити за її зберігання або продати контракт за будь-якою ціною, навіть від’ємною.
За нормальних умов ринок переходить у контанго — майбутні контракти дорожчі за поточні, що спонукає купувати нафту зараз і зберігати її з прибутком. У квітні 2020 року контанго стало екстремальним, так званим супер-контанго. Арбітражисти намагалися заробити на різницях, але бракувало вільних потужностей для зберігання.
Для початківців: уявіть, що ви купуєте квиток на концерт, який раптом скасували. Замість повернення грошей ви ще й доплачуєте, щоб хтось інший його забрав. Саме так працював ринок нафти WTI того драматичного дня. Brent, який торгується на європейському ринку з більшою гнучкістю поставок, упав «лише» до близько 9–15 доларів, але й це був найнижчий рівень за понад 20 років.
Угода OPEC+ від квітня 2020 — історичний порятунок ринку
Дванадцятого квітня 2020 року країни OPEC+ уклали безпрецедентну угоду про скорочення видобутку на 9,7 мільйона барелів на добу у травні та червні. Це найбільше скорочення в історії картелю. Саудівська Аравія та Росія, ще недавно вороги на нафтовому полі, погодилися на спільні обмеження, хоча їхні бюджети сильно залежали від вищих цін — Саудівській Аравії потрібно було близько 80 доларів, Росії близько 42 доларів за барель для балансування фінансів.
Скорочення почали діяти з відстрочкою, але вже в травні ціна бареля нафти Brent відскочила вище 30 доларів, а WTI — вище 25 доларів. У другій половині року середньомісячні ціни стабілізувалися в діапазоні 38–50 доларів. Ринок повільно повертався до рівноваги, хоча повні наслідки пандемії ще відчувалися.
Котирування нафти Brent та WTI у 2020 році — детальна місячна таблиця
Наведена нижче таблиця показує середні місячні ціни спот нафти Brent та WTI у 2020 році. Ці дані найкраще ілюструють масштаб обвалу та подальшого відновлення.
| Місяць | Brent (USD/барель) | WTI (USD/барель) |
|---|---|---|
| Січень | 63,65 | 57,52 |
| Лютий | 55,66 | 50,54 |
| Березень | 32,01 | 29,21 |
| Квітень | 18,38 | 16,55 |
| Травень | 29,38 | 28,56 |
| Червень | 40,27 | 38,31 |
| Липень | 43,24 | 40,71 |
| Серпень | 44,74 | 42,34 |
| Вересень | 40,91 | 39,63 |
| Жовтень | 40,19 | 39,40 |
| Листопад | 42,69 | 40,94 |
| Грудень | 49,99 | 47,02 |
Дані середньомісячних цін спот походять з офіційної статистики Американського енергетичного інформаційного агентства (EIA). Різниця між Brent та WTI зумовлена переважно витратами на транспортування та якістю сировини — Brent є морською нафтою, легшою в глобальній дистрибуції.
Вплив низьких цін на нафту на світову та польську економіку
Дешеву нафту 2020 року можна порівняти з несподіваним подарунком для споживачів та енергоємних галузей, але водночас отрутою для виробників. Авіакомпанії, які приземлили більшість флоту, раділи нижчим витратам на пальне, хоча все одно зазнали гігантських збитків. Автомобільна та хімічна галузі також виграли від низьких цін на сировину.
У Польщі падіння ціни бареля нафти 2020 року призвело до нижчих витрат на імпорт для PKN Orlen та Grupy Lotos (тоді ще незалежної). Нафтопереробні заводи в Плоцьку та Гданську могли купувати дешевшу сировину, зокрема часто російський Urals зі знижкою. Однак маржі нафтопереробки (так званий crack spread) також скоротилися, оскільки попит на готове пальне впав разом із локдаунами.
Для звичайних водіїв це означало, що ціни на бензин та дизель на заправках не впали так драматично, як барель, — податки становлять понад половину ціни літра пального, а роздрібні та оптові маржі поводяться інерційно. Навесні 2020 року заправляння стало помітно дешевшим, що частково пом’якшувало наслідки пандемії для домашніх бюджетів.
Роль PKN Orlen та польський ринок пального в тіні пандемії
PKN Orlen, як найбільший польський нафтовий концерн, опинився в самому центрі подій. Компанія мала справлятися з коливаннями курсу долара (нафту купують за USD), змінними маржами та раптовим падінням попиту на авіаційне та промислове пальне. Водночас низька ціна нафти дозволила оптимізувати витрати на закупівлю сировини та частково відновити стратегічні запаси.
У 2020 році Orlen активно користувався інструментами хеджування, щоб захиститися від подальших падінь. Для польського ринку ключовим виявилося також те, що понад 30 відсотків пального походить з імпорту — тому котирування готових продуктів на міжнародних біржах часто мали більший вплив на оптові ціни, ніж сама ціна бареля нафти.
Низькі ціни на нафту 2020 року показали, наскільки важливою є диверсифікація джерел постачання та гнучкість нафтопереробки — урок, який польські нафтові компанії винесли на наступні роки.
Уроки 2020 року — що нафтовий ринок виніс з найглибшого обвалу
2020 рік довів, що ціна бареля нафти вже не є лише функцією пропозиції та попиту в довгостроковій перспективі, а може надзвичайно реагувати на зовнішні шоки. Зберігання, гнучкість виробництва та здатність швидко реагувати на кризи стали ключовими факторами конкурентної переваги.
Для інвесторів та аналітиків найважливішим стало розуміння механіки термінових контрактів і ризику контанго. Для політичних діячів — необхідність міжнародної координації, навіть між посвареними країнами. Для звичайних людей — усвідомлення, наскільки повсякденне життя залежить від цієї чорної сировини, навіть коли її ціна падає до рівнів, про які раніше не мріяли.
Ці події 2020 року досі кидають тінь на сьогоднішні дискусії про енергетичну безпеку, енергетичну трансформацію та роль нафти у світі, який повільно відходить від викопного палива. Нафтовий ринок вийшов з цієї кризи іншим — більш усвідомленим власної крихкості та водночас більш рішучим захищатися від неї.
