Перша польська атомна електростанція постане в Люб'ятово-Копаліно в гміні Хоцево на Помор'ї. Це єдина повністю затверджена локація на сьогодні — з рішенням поморського воєводи від жовтня 2023 року та принципним рішенням щодо проєкту з трьома реакторами AP1000 компанії Westinghouse загальною потужністю до 3750 МВт.
Друга велика атомна станція розігрується між Белхатувом і Коніном. Попереднє рішення уряду очікується у 2026 році, хоча фінальні екологічні дослідження завершаться лише в другій половині десятиліття. Паралельно Польща активно розвиває мережу малих модульних реакторів (SMR), де лідером є Влоцлавек, а також ще шість запланованих майданчиків від Orlen Synthos Green Energy.
Карта польської атомної енергетики простягається від балтійських дюн через постіндустріальне серце країни аж до Сілезії та Мазовії. Кожна точка має свою унікальну історію: доступ до води, кадровий потенціал, мережу передачі, політику та технічні розрахунки охолодження реактора.
Поморська точка на карті — Люб'ятово-Копаліно в гміні Хоцево
Смуга дюн між Люб'ятовом і Копаліно виглядає як звичайний незайманий пляж Словінського узбережжя — сосни, пісок, чайки й шум Балтійського моря. Однак саме тут, приблизно за шість кілометрів від пляжу, закладатимуть фундамент першого польського реактора. Поморський воєвода видав рішення про локалізацію проєкту «Люб'ятово-Копаліно» 26 жовтня 2023 року, офіційно затвердивши гміну Хоцево як місце будівництва електростанції з трьома блоками AP1000 потужністю до 3750 МВт. Територія інвестиції займатиме близько 300 гектарів, а охолодження реакторів здійснюватиметься морською водою, яка подаватиметься підземними трубопроводами завдовжки близько 5,5 км.
Вибір цього місця не був випадковим. Компанія Polskie Elektrownie Jądrowe (наступник PGE EJ1) ретельно аналізувала три варіанти: Жарновець, Хоцево та Ґонські. Після багаторічних геологічних, сейсмічних, гідрологічних та екологічних досліджень зупинилися на двох поморських локаціях, а Люб'ятово-Копаліно визнали найбільш перспективним з точки зору безпеки та впливу на довкілля. Bechtel Polska, партнер американського консорціуму, проводить там масштабні геологічні дослідження — близько 220 свердловин глибиною від 20 до 210 метрів.
Поморська локація має вагомі переваги, які важко заперечити навіть противникам атомної енергетики. Балтійське море забезпечує практично необмежений обсяг води для охолодження, низька щільність населення, а також можливість розбудови мережі передачі для виведення потужності в центр країни. У лютому 2026 року Верховний адміністративний суд відхилив скарги, які могли заблокувати проєкт, закривши юридичні шляхи для подальшого оскарження.
Графік будівництва — коли запустять першу турбіну
Будівництво атомної станції — це марафон, а не спринт. Дати в польському проєкті вже неодноразово переносили. За актуальним графіком, перший ядерний бетон (first nuclear concrete) планують залити у 2028 році після отримання всіх необхідних дозволів, зокрема від Державного агентства з атомної енергетики та узгоджень з Єврокомісією. Запуск першого блоку реалістично перенесено на 2036 рік, а всього комплексу з трьох реакторів — на 2038 рік. Раніші обіцянки щодо 2033 року уряд у 2025 році визнав нереальними через затримки в укладанні контрактів.
З досвіду аналізу інфраструктурних проєктів у Польщі «паперові» терміни варто коригувати на два-три роки. Світова практика показує, що затримки в атомній галузі — це правило: Olkiluoto 3 у Фінляндії запустили з відставанням на 14 років, Vogtle 3 і 4 у США — на 7 років. Польща як новачок у цій сфері, ймовірно, також пройде цей шлях. Однак на 2026 рік цей проєкт залишається найбільш просунутим з часів зупинки будівництва в Жарновці у 1990 році.
Друга станція — Белхатув проти Коніна: гонка на повній швидкості
Рішення щодо другої великої атомної електростанції обіцяє стати однією з найгарячіших локалізаційних дискусій десятиліття. У боротьбі — Белхатув (Лодзьке воєводство) та Конін/Патнув (Великопольське воєводство). Обидва міста — ветерани вугільної енергетики, які незабаром втратять основне джерело робочих місць. Уповноважений уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Войцех Врохна заявив, що 2026 рік стане вирішальним для визначення напрямку, хоча остаточне рішення може бути ухвалене лише у 2027 році після завершення геологічних досліджень.
Белхатув має політичну та інфраструктурну перевагу: це ключовий вузол національної енергомережі з готовими лініями 400 кВ, величезним кадровим потенціалом (понад 10 тисяч працівників PGE) та запасами води з осушення кар’єрів. Конін раніше розглядався для корейської технології APR1400 у співпраці PGE, ZE PAK і KHNP. Той проєкт заморозили, але залишилися інфраструктура, дослідження та суспільна підтримка. У короткому списку також Козениці та Поланець, які мають менші шанси, але формально не виключені.
Кожна локація має свою соціальну історію. Белхатув відраховує останні роки епохи бурого вугілля, а Конін бореться за економічне виживання після закриття вугільних блоків у першій половині 2026 року. Атом для обох міст — це шанс зберегти енергетичну ідентичність, де градирні вже пів століття є частиною пейзажу.
Малі модульні реактори — SMR розкидані по всій Польщі
SMR — це справжня міні-революція в атомній енергетиці. Реактор BWRX-300 потужністю 300 МВт (вдесятеро менше за класичний блок) збирають на заводі, транспортують і запускають приблизно за 36 місяців. Це радикально змінює географію польського атома. Orlen Synthos Green Energy (OSGE) у лютому 2026 року підписала угоду з GE Vernova Hitachi на розробку польського варіанту BWRX-300 — важливий крок перед початком будівництва.
OSGE визначила сім перспективних майданчиків від Вісли до Малопольщі. Кожен має свою логіку: сусідство з нафтопереробним заводом, заміна старої вугільної станції, потреба металургійного комбінату в стабільному теплі чи забезпечення електроенергією великої агломерації.
Перш ніж розглядати карту, зручно зібрати всі точки в таблиці:
| Локація SMR | Воєводство | Інвестор / промисловий партнер | Статус (2026) |
|---|---|---|---|
| Влоцлавек | куявсько-поморське | OSGE / Anwil (Orlen) | Перший SMR в Європі, старт близько 2032 |
| Остроленка | мазовецьке | OSGE / Energa | Звіт з оцінки впливу на довкілля в процесі |
| Стави Моновські (Освенцім) | малопольське | OSGE / Synthos | Аналіз локацій |
| Домброва-Гурнича | сілезьке | OSGE / металургійний комбінат | Попередні аналізи |
| Краків-Нова Гута | малопольське | OSGE | Попередня ідентифікація |
| Стальова Воля (SSE Тарнобжег) | підкарпатське | OSGE | Попередня ідентифікація |
| Околиці Варшави | мазовецьке | OSGE | Попередня ідентифікація |
Джерела даних: Wikipedia (стаття «Малий модульний реактор»), сайт osge.com.
KGHM Polska Miedź — другий ключовий гравець на ринку SMR. Спочатку компанія планувала використовувати технологію NuScale VOYGR, але у 2024 році нове керівництво відмовилося самостійно фінансувати ранню стадію розробки через високу вартість. Зараз KGHM вивчає майданчики в Нижньосілезькому воєводстві та сусідніх регіонах, але конкретних назв поки не розголошує.
Карта польського атома — що видно з висоти пташиного польоту
З енергетичної перспективи атомні об’єкти формують три основні кластери. Північний — узбережжя з Люб'ятово-Копаліно, де море слугує природним охолоджувачем. Центральний — Белхатув, Конін і потенційно Влоцлавек, традиційне серце польської енергетики. Південний — промислова Сілезія та Малопольща (Домброва-Гурнича, Нова Гута, Освенцім, Стальова Воля), де SMR замінять вугільне заводське теплопостачання.
Такий розподіл невипадковий. Оператор мережі PSE неодноразово попереджав: без нових джерел генерації в центрі та на півдні країни мережа передачі може стати «вузьким місцем». Північна велика станція важлива для загального балансу, але саме SMR у старих промислових регіонах здатні врятувати локальну енергетику.
Атомні проєкти дають потужний мультиплікативний ефект для місцевих громад. У гміні Хоцево супутні інвестиції (дороги, залізниця, житло, порти) оцінюють у десятки мільярдів злотих. Не дивно, що Белхатув і Конін так активно борються за другу велику станцію.
Критерії вибору локації — чому Балтика, а не Карпати
Вибір майданчика для реактора — це складне рівняння з багатьма змінними. У Польщі ключові вимоги встановлює Державне агентство з атомної енергетики відповідно до стандартів МАГАТЕ:
- Доступ до великої кількості води для охолодження — реакторам PWR/BWR потрібно десятки кубометрів води на секунду. Балтійське море, нижня Вісла, посткар’єрні озера чи Влоцлавське водосховище — ідеальні варіанти. Гірські річки відпадають.
- Геологічна стабільність — відсутність активних розломів і достатня несуча здатність ґрунту. Карпати, Судети, флішові райони та території шахтних підробок автоматично виключаються.
- Низька щільність населення — зона обмеженого використання 800 м – 3 км, консультаційна зона — до 30 км.
- Відстань від аеропортів і авіатраєкторій — для зменшення ризиків і вартості укріплення конструкцій.
- Близькість до мережі 400 кВ і 220 кВ — критичний фактор для виведення потужності.
- Громадська підтримка — загалом в Польщі перевищує 80%, але на місцевому рівні залежить від комунікації та компенсацій.
Історичний та політичний контекст
Польща вже мала спробу будівництва АЕС у Жарновці (1982–1990). Проєкт зупинили після Чорнобиля та політичних змін. Фундаменти досі стоять у лісі як нагадування. Сучасна програма стартувала у 2009 році, але реальний прогрес почався лише після контракту з Westinghouse-Bechtel у 2022 році.
Вибір американської технології AP1000 став не лише технічним, а й геополітичним рішенням — стратегічним закріпленням партнерства зі США.
Як читати карту атома: практичні поради
Найчастіші питання: чи безпечно, чи подорожчає електроенергія і чи моя громада в списку. Реактори AP1000 мають сучасні пасивні системи безпеки. LCOE для них в польських умовах оцінюють у 65–85 євро/МВт·год — дешевше за вугілля з урахуванням ETS. Актуальну інформацію найкраще перевіряти на ppej.pl та сайті Міністерства енергетики.
Що далі після 2030 року
Уряд планує до 2040 року мати 6–9 ГВт потужності великих реакторів плюс флот SMR, щоб атом покривав близько 25% споживання електроенергії. Карта залишатиметься динамічною ще не одне десятиліття.
