Матеуш Матисzkович, особа, яку часто шукають за запитом «матисzkович новий президент tvp», очолив Телевізію Польську 5 вересня 2022 року. Він замінив Яцека Курського і приніс до інституції іншу енергію — спокійну, інтелектуальну, позначену філософським осмисленням ролі медіа в суспільстві. Його каденція тривала неповних шістнадцять місяців, проте залишила помітний слід як у програмній сітці, так і в гарячій дискусії про те, якою має бути польська громадська телевізія.
Уродженець Живця, лауреат філософської олімпіади, редактор Fronda Lux і багаторічний працівник TVP будував візію інституції, яка не зневажає жодного глядача. Він говорив про боротьбу з «геном постшляхетської зневаги», про потребу широкої пропозиції — від амбітних костюмованих постановок до масової розваги. На практиці це мало означати повагу до смаків глядачів із різних регіонів і соціальних верств без нав’язування однієї елітарної ієрархії цінностей.
Після звільнення у грудні 2023 року Матисzkович не зник із медіа. Він заснував власну кінокомпанію Roma Film і продовжує працювати над сценаріями серіалів та фільмів. Його історія демонструє, наскільки сильно долі громадських медіа переплітаються з політикою, культурою та особистими переконаннями людей, які ними керують.
Філософ із Живця — інтелектуальне коріння нового президента TVP
Народжений 1 січня 1981 року в Живці Матеуш Пйотр Матисzkович ще в ліцеї вирізнявся надзвичайною кмітливістю. У 2000 році він посів перше місце на Філософській олімпіаді. Студії в Ягеллонському університеті завершив із відзнакою, а його науковим керівником був Ришард Леґутко. Поруч із філософією він заглиблювався в теологію, що згодом дало плід у вигляді перекладу та коментаря до трактату Томи Аквінського «Про правління».
Рання кар’єра пролягала через консервативно-інтелектуальні редакції. Матисzkович писав для «Теології Політичної», а в 2013 році обійняв посаду головного редактора квартальника «Fronda Lux». Видання стало платформою для молодого, «хіпстерського» крила правиці — людей, які хотіли поєднувати традицію з сучасною формою без застарілих схем. Разом із друзями він опублікував маніфест на варшавській площі Спасителя, що закликав подолати поколіннєві поділи всередині консервативного табору.
Паралельно він розвивав телевізійне захоплення. У Телевізії Республіка вів літературний журнал «Література на тверезу голову». Коли в 2016 році очолив TVP Kultura, запустив програму «Літературний хуліган» — формат, за який отримав нагороду «PIK-owy Laur» за популяризацію читання. Уже тоді він зарекомендував себе як людина, яка вміє поєднувати високу культуру з доступною формою подачі.
Шлях на Вороніча — подальші щаблі кар’єри в TVP
У січні 2016 року Матисzkович став директором TVP Kultura. За шість місяців він підвищився до керівника TVP1, а в 2018 році обійняв посаду заступника директора Програмного бюро. У квітні 2019 року увійшов до правління Телевізії Польської. Ці послідовні підвищення не були випадковими — Курський цінував його лояльність, інтелект і вміння будувати стосунки.
5 вересня 2022 року Національна рада медіа призначила його президентом правління TVP. Рішення ухвалили швидко, без гучного конкурсу. Для частини спостерігачів це був природний наступник — людина зсередини, яка знала механізми інституції. Для інших — чергове свідчення того, що громадські медіа залишаються під сильним політичним впливом.
| Період | Посада | Ключові дії та досягнення |
| 2000 | Лауреат Філософської олімпіади | I місце в загальнонаціональному конкурсі |
| 2013–2016 | Головний редактор «Fronda Lux» | Маніфест «хіпстерської правиці», 10 випусків квартальника |
| 2016–2017 | Директор TVP Kultura | Програма «Літературний хуліган», нагорода PIK-owy Laur |
| 2017–2018 | Директор TVP1 | Реорганізація сітки мовлення, акцент на польські виробництва |
| 2019–2022 | Член правління TVP | Нагляд за кінематографічними та документальними агенціями |
| 5.09.2022 – 19.12.2023 | Президент правління TVP | Кадрові зміни, захист широкої програмної пропозиції |
| 2024– | Президент Roma Film | Розробка сценаріїв фільмів і серіалів |
Дані на основі біографій, опублікованих у Вікіпедії, а також матеріалах Press.pl і PAP.
Візія телевізії без зневаги — що Матисzkович хотів змінити
Матисzkович неодноразово підкреслював, що місією громадської телевізії є боротьба з «геном постшляхетської зневаги». Йшлося про те, щоб не вважати частину глядачів «гіршими» лише тому, що вони люблять disco polo, щоденні серіали чи масову розвагу. У його розумінні добра громадська телевізія повинна мати «повний портфель клієнтів» — пропозицію настільки широку, щоб вона доходила до кожної чутливості, від Щецина до Підкарпаття.
Вже в перші тижні після призначення він ухвалив рішення, які викликали неоднозначні реакції. Обмежив присутність disco polo в деяких гала-подіях, що сприймалося як відхід від лінії Курського. Однак за кілька місяців він публічно став на захист цього жанру, назвавши зневагу до нього «хворобою III Речі Посполитої». Ця еволюція демонструвала прагматизм — бажання зберегти популярні формати водночас із підвищенням якості інших напрямів.
Під його керівництвом TVP продовжувала та розвивала польські костюмовані серіали й історичні постановки. Було створено або реалізовувалися проєкти, як-от «Матильда» чи «Дев’ятис», які згодом Матисzkович наводив як доказ того, що інституція здатна поєднувати місію з комерційним потенціалом. Водночас збільшувалася кількість трансляцій театральних подій і концертів, дбаючи про присутність високої культури.
Контроверсії та кадрові перестановки
Кожна зміна на вершині TVP пов’язана з кадровими рішеннями. Матисzkович звільнив кількох директорів, зокрема керівника TVP3 та директора TVP Technologie. Звільнення проводив, як сам підкреслював, через прямі розмови — хоча критики закидали йому надмірну категоричність. Частина журналістів і продюсерів пішла добровільно, відчувши зміну клімату.
З лівого боку політичної сцени лунали звинувачення в продовженні пропагандистської лінії. З правого — інколи претензії щодо надмірної м’якості та «ліберальних» жестів щодо популярної культури. Сам Матисzkович повторював, що громадська телевізія має поважати кожного глядача незалежно від поглядів. Ця позиція — спроба бути над поділами — на практиці виявлялася найважчою для захисту в поляризованому середовищі.
Грудень 2023 — драматичне звільнення та суперечка про громадські медіа
Після парламентських виборів у жовтні 2023 року та формування нового уряду міністр культури Бартош Сєнкевич звільнив Матисzkовича 19 грудня 2023 року. Рішення відразу спричинило бурю. Частина юристів і політиків опозиції ставила під сумнів його законність, посилаючись на положення закону про національні медіа. У TVP з’явилися паралельні структури влади — один президент, призначений новою Наглядовою радою, інший — який посилався на попередні повноваження.
Протягом кількох днів канал функціонував у стані зависання. Мовлення переривалося, а аудиторія спостерігала публічну суперечку про те, хто насправді керує громадськими медіа. Справа потрапила до судів і стала символом ширшої конфронтації навколо деполітизації TVP. В наступні місяці та роки наслідки цієї суперечки були відчутними — кадрова нестабільність, зміни сітки мовлення та тривала дискусія про модель фінансування й місію інституції.
Звільнення Матисzkовича в грудні 2023 року показало, наскільки крихкою є незалежність громадських медіа в Польщі — незалежно від того, яка політична сила при владі.
Після TVP — Roma Film і новий шлях
У 2024 році Матисzkович заснував компанію Roma Film, у якій обійняв посаду президента та міноритарного співвласника. Фірма займається літературним девелопментом — підготовкою сценаріїв до фільмів і серіалів. Колишній президент TVP відкрито говорить про потенціал стримінгового ринку і планує реалізовувати як амбітні костюмовані постановки, так і легші комерційні формати.
Досвід, набутий на Вороніча — знання механізмів виробництва, контакти з творцями та розуміння очікувань глядача — став його капіталом. В інтерв’ю він підкреслює, що хоче «очищати добрі традиції» польської телевізії та кіно, водночас дивлячись у майбутнє. Для багатьох спостерігачів це природне продовження — людина, яка роками будувала серіали в TVP, тепер робить це за власний кошт.
Інтелектуальна спадщина в світі політики та медіа
Каденція Матисzkовича як нового президента TVP залишиться в пам’яті як спроба впровадити філософське осмислення в інституцію, яка за своєю природою є політичною та комерційною. Його акцент на повагу до глядача, захист різноманітності пропозиції та відмову від зневаги до будь-якої форми розваги вписався в ширшу дискусію про те, чи мають громадські медіа бути інструментом влади, чи простором діалогу.
Сьогодні, у 2026 році, суперечка про форму Телевізії Польської триває. Історія Матисzkовича нагадує, що за кожним кадровим рішенням стоять конкретні люди — зі своїми біографіями, переконаннями та обмеженнями. Філософ, який опинився в кріслі президента, показав, що ідеї мають значення, але в зіткненні з політичними та ринковими реаліями їх втілення потребує не лише візії, а й величезної стійкості.
Його подальша діяльність у кіногалузі доводить, що досвід із TVP може стати трампліном для нових проєктів. Для осіб, зацікавлених медіа та культурою, ця історія залишається живим прикладом того, наскільки сильно особисті цінності переплітаються з публічною роллю інституцій. Розмова про те, якою має бути польська телевізія, триває далі — а Матисzkович вписав до неї свій розділ.
