У Гдині Орлово на вулиці Орловській, 13 стоїть будівля, яка десятиліттями символізувала розкіш, недоступну для більшості громадян ПНР. Сьогодні це руїна з вибитими вікнами, графіті та іржавим парканом. Попри численні спроби продажу містом вона досі не змінила власника. Причина — у судовій суперечці, фінальне засідання якої призначене на 13 листопада 2026 року.
Цей самий об’єкт, увічнений у вступних словах хіта Lady Pank «Tańcz głupia, tańcz», десятиліттями приваблював моряків із валютою, місцевих валютників, митців і представників напівсвіту. Його вартість оцінюють навіть у 50 мільйонів злотих завдяки розташуванню всього за кількадесят метрів від пляжу та орловського молу. Попри це процес продажу застряг, а сусідні ділянки вже змінили власників.
Історія «Максима» — це розповідь про блиск, занепад, бюрократичні перешкоди та людські претензії, які вирішують долю одного з найхарактерніших місць Триміста.
Легенда ексклюзивного клубу в сірій реальності ПНР
На межі 1960-х і 1970-х років у колишньому пансіонаті на Орловській виник нічний клуб «Максим». Заснував його Міхал Антонишин — доктор гуманітарних наук, відомий у Тримісті як «Меценат». Заклад швидко став найелітнішим місцем розваг на Узбережжі та в усій комуністичній Польщі.
Інтер’єри вражали навіть тих, хто звик до розкоші. Підйомна танцювальна підлога, сцена, кілька барів, тераса з видом на море та скляна стіна, крізь яку відкривався краєвид на орловський мол. В одній із зал росло справжнє дерево — його крона виступала над дахом будівлі. На стінах висіли дорогі картини та витвори мистецтва. Вхід суворо контролювали, а коктейль міг коштувати еквівалент місячної зарплати звичайного поляка.
Тут відпочивали моряки, які поверталися з рейсів із доларами, іноземні гості, гдинські валютники, бізнесмени та представники кримінального світу. Завіта́ли й зірки: Віолетта Віллас, Богдан Лазука, Цезарі Пазура чи Богуслав Лінда. Розваги часто тривали до ранку й іноді переміщувалися на сусіднє мол. «Максим» став місцем, де в ПНР можна було відчути подих західного життя — з музикою Boney M., золотими BMW і свободою, про яку в інших регіонах країни годі було й мріяти.
Пісня Lady Pank 1981 року назавжди закарбувала цю легенду. Текст Анджея Могельницького народився після візиту автора до клубу під час відпустки в Тримісті. Рядки «У «Максима» в Гдині знову тебе хтось бачив, сипав зеленими махагонієвий гість…» точно передавали атмосферу місця, де гроші та статус відчиняли двері в інший світ. Клуб з’явився також у серіалах «07 zgłoś się» та «Czterdziestolatek», а ще в настільній грі Monopoly ПНР.
Від 1980-х до руїни — шлях униз
Після 1989 року ситуація змінилася кардинально. Місто перейняло нерухомість і здало її в оренду, проте будівля швидко почала занепадати. У 1990-х тут з’являлися люди з напівсвіту, відбувалося нелегальне переорендування, а поліція знаходила на території крадені автомобілі. Договір оренди закінчився близько 2000 року, але об’єкт так і не повернувся повністю під контроль міста. У 2004 році «Максим» офіційно припинив існування.
Відтоді будівля руйнувалася майже без втручань. Місто проводило лише базові прибирання та консерваційні роботи. Вибиті вікна, графіті, сміття та іржавий паркан стали візитівкою місця, яке колись приваблювало еліту. У 2008 році тодішній віце-президент Гдині Богуслав Стасяк прямо заявив, що об’єкт придатний лише до знесення. Попри це будівля досі стоїть — частково завдяки охоронному статусу та правовим суперечкам.
Багаторічні спроби продажу та постійні розчарування
Місто Гдиня вже багато років намагається позбутися нерухомості площею близько 7,7 тисячі квадратних метрів. Перша серйозна спроба відбулася 2008 року. Стартову ціну встановили на рівні 35 мільйонів злотих — близько 4,2 тисячі за квадратний метр. На просування тендеру витратили майже чверть мільйона злотих: телеролики, брошури, листи до забудовників і готельних операторів. Жоден охочий не з’явився.
У наступні роки ціну знизили до 23 мільйонів злотих. Також змінили план зонування — замість суто комерційних функцій дозволили житлову та готельну забудову з обмеженням висоти будівель до рівня сусідньої Orłowskiej Rivieri. У 2020 році на тендер відгукнулося семеро учасників, але процедуру скасували через адміністративні справи, пов’язані зі скаргою поморського воєводи.
У 2021 році планували черговий тендер, проте його заблокували судовою заявою про заборону відчуження нерухомості. Сусідні ділянки площею 3707 квадратних метрів продали в травні 2022 року компанії Invest Komfort SA за понад 23 мільйони злотих. Покупець може реалізувати там туристичні, культурні чи багатоквартирні об’єкти — конкретні плани поки що не оприлюднені.
| Рік | Стартова ціна | Перебіг тендеру | Причина невдачі |
|---|---|---|---|
| 2008 | 35 млн зл | Відсутність охочих | Занадто висока ціна та поганий технічний стан |
| 2020 | 23 млн зл | 7 учасників | Скасування через спір щодо плану зонування |
| 2021 | близько 23–25 млн зл | Запланований тендер | Судова блокада після заяви спадкоємця |
Нерухомість після «Максима» залишається в комунальному фонді й до остаточного вирішення спору не може бути предметом купівлі-продажу.
Судова суперечка, яка блокує угоду
Головною причиною глухого кута є претензія особи, яка називає себе спадкоємцем довоєнних власників маєтку в сусідніх Калібках. Ця родина нібито володіла також нерухомістю в Орлово, зокрема землею під сучасним «Максимом». Спадкоємець вимагає визнання права пріоритетного викупу або оскарження права власності міста.
До Районного суду в Гдині подано заяву про внесення до земельних книг заборони на відчуження та обтяження нерухомості. Місто послідовно вважає претензії необґрунтованими. 15 листопада 2024 року суд першої інстанції ухвалив рішення на користь Гміни Міста Гдиня. Спадкоємець подав апеляцію. Розгляд у суді другої інстанції — Апеляційному суді в Гданську — призначено на 13 листопада 2026 року.
До того дня нерухомість формально не може змінити власника. Справа триває вже кілька років і впливає не лише на долю будівлі, а й на плани розвитку всієї околиці Орлово.
Що відбувається по сусідству та які є місцеві візії
Продаж сусідніх ділянок компанії Invest Komfort свідчить, що ринок зацікавлений цим районом. Орлово — одна з найпрестижніших і найпривабливіших дільниць Гдині: поруч море, розвинена інфраструктура та збережений вілловий приморський характер. Нові власники зможуть збудувати житлові або туристичні об’єкти, що посилює тиск на освоєння території колишнього «Максима».
Під час місцевих виборчих кампаній лунали різні ідеї щодо майбутнього руїн: зелений амфітеатр, культурний об’єкт, що відсилає до історії клубу, або навіть «палац весіль». Асоціація «Наше Орлово» та деякі депутати бачать тут громадський простір із заходами, який приваблюватиме мешканців і туристів. Інші наголошують на потребі в нових житлових будинках або готелі, що використає переваги локації.
Незалежно від судового рішення, майбутній власник зіткнеться з обмеженнями місцевого плану та суспільними очікуваннями. Знесення, хоч і розглядалося, є дорогим і не завжди можливим через охорону пам’яток або сентиментальні причини.
Що далі з «Максимом» після листопада 2026 року
Якщо місто остаточно виграє спір, найімовірніше, повернеться до планів продажу або власного освоєння. Наступний тендер може зацікавити забудовників, особливо після зміни власників сусідніх територій. Можливі варіанти — житлово-комерційна забудова зі збереженням масштабу й характеру району або туристично-культурний об’єкт, який продовжить легенду «Максима».
Якщо суд стане на бік спадкоємця, ситуація ускладниться — приватний власник матиме інші плани, включно зі швидшою комерціалізацією чи перепродажем. У будь-якому випадку доля руїн залежатиме від економічних і містобудівних рішень, а не лише від ностальгії.
Незалежно від результату, «Максим» назавжди залишиться частиною колективної пам’яті Триміста. Пісня Lady Pank досі лунає в радіоефірі та на концертах, а історії про ночі в клубі з видом на море досі розповідають старші мешканці. Руїна на Орловській, 13 — це не просто майнова проблема, а символ минучої епохи й виклик для сучасного міста, яке має поєднати пам’ять із потребами розвитку.
Доля цієї нерухомості яскраво показує, як тісно переплелися історія, право та економіка в одній точці над Балтикою. Найближчі місяці принесуть відповіді — а можливо, й нову сторінку в історії гдинського «Максима».
