Після десятиліть обіцянок, перенесених термінів і політичних перипетій Польща нарешті обрала постачальника нових підводних човнів. У листопаді 2025 року уряд оголосив, що три одиниці типу A26 Blekinge поставить шведський Saab Kockums, а виконавчі контракти планують фіналізувати на початку 2026 року.
Контракт не обмежується лише закупівлею техніки. Це глибока трансформація Військово-морських сил Республіки Польща, трансфер технологій, мільярди злотих для польських верфей та нова роль країни на Балтиці, де напруга з Росією досягла рівня, небаченого з часів холодної війни. А з погляду звичайного громадянина — це фундаментальна відповідь на питання, чи зможе Польща захистити свої територіальні води, газовий порт у Свіноуйсьці та підводні енергетичні кабелі, які з’єднують її з Литвою та Швецією.
Чому Польща так гостро потребує нових підводних човнів
Стан польського підводного флоту в 2026 році близький до критичного. Військово-морські сили Республіки Польща наразі мають лише одну бойову одиницю — ORP Orzeł проєкту 877E Kilo, побудований на верфі «Судомех» у Ленінграді та введений до складу в 1986 році. Сорокарічний човен радянської конструкції потребує постійних ремонтів, а його системи озброєння, сенсорів і руху належать до епохи, коли GPS ще не був доступний цивільним.
Два останні норвезькі човни типу Kobben (проєкт 207), отримані в 2002 році як тимчасове рішення, вивели зі складу в 2021 році. Відтоді польські підводники тренувалися в умовах, коли наявність одного човна в морі означала, що решта екіпажу втрачала зв’язок з оперативною реальністю. Досвідчені командири йшли в запас, а нових не було де готувати. Поколіннєва прірва лише поглиблювалася.
Тим часом Балтика з кожним роком стає дедалі неспокійнішою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО море формально перетворилося на «натівське озеро», але російський Балтійський флот у Балтійську та Кронштадті нікуди не подівся. Акти саботажу на підводних комунікаційних кабелях у 2023–2024 роках у Фінській затоці, а також дворазове пошкодження кабелю Nord Balt показали, що гібридна війна триває під поверхнею моря, далеко за межами досяжності надводних кораблів.
Що таке програма Orka — коротка історія довгого очікування
Програма Orka була внесена як пріоритет до Плану технічної модернізації ще на 2013–2022 роки. Згодом її повторили в ПТМ 2017–2026 та в наступному документі на 2021–2035 роки. На практиці це означало тринадцять років заяв, прес-конференцій та вивчальних візитів на верфі, результатом яких стала нульова кількість придбаних підводних човнів.
За ці роки за контракт змагалися найбільші гравці світового кораблебудування: французька Naval Group зі Scorpène, німецька ThyssenKrupp Marine Systems з Type 212CD, іспанська Navantia з S-80 Plus, італійська Fincantieri з U212 NFS, південнокорейська Hanwha Ocean з KSS-III та шведський Saab. Кожен постачальник організовував візити журналістів, готував офсетні пакети та лобіював політиків. Рішення постійно відкладали, а старий Orzeł виходив у море дедалі рідше.
Прорив стався 26 листопада 2025 року. Після аналізу понад трьох тисяч сторінок документації від шести претендентів — Іспанії, Франції, Швеції, Німеччини, Італії та Південної Кореї — команда під керівництвом віцепрем’єра Владислава Косіняка-Камиша обрала Стокгольм. Saab став єдиним, хто повністю задовольнив усі оперативні вимоги польських ВМС.
A26 Blekinge — що саме ми купуємо
Підводний човен типу A26 Blekinge розроблений спеціально для дій на мілких і насичених водах Балтики. Його довжина — близько 66 метрів, ширина — 6,75 метра, водотоннажність у зануреному стані — близько 2100 тонн, а стандартний екіпаж — 26 моряків з можливістю взяти на борт до 35 осіб, включно з бійцями спецпідрозділів. Це дуже компактна одиниця порівняно з російськими атомними човнами класу Borej-A чи американськими Virginia, які сягають 170 метрів завдовжки.
Така компактність не випадкова — середня глибина Балтики становить лише 55 метрів, а в багатьох місцях значно менше. Великі атомні човни тут просто не змогли б ефективно діяти, тоді як A26 вільно маневрує в прибережних водах, ховаючись за піщаними косами та уламками двох світових воєн на дні.
Серцем човна є найновіша версія системи незалежного від повітря руху (AIP) Kockums Stirling, яка дозволяє перебувати під водою близько 18 днів без спливання. Три двигуни Stirling спалюють суміш газифікованого рідкого кисню та дизельного пального, генеруючи енергію майже безшумно і без теплового сліду. Завдяки цьому A26 стає однією з найскладніших цілей для виявлення серед звичайних підводних човнів.
Другим ключовим елементом є технологія GHOST (Genuine HOlistic STealth). Кожен елемент — від кріплень двигунів до внутрішніх переборок — монтується на подвійних амортизаторах вібрації. Уся поверхня корпусу вкрита спеціальними панелями, що поглинають сигнали сонарів. Човен має також мінімальну магнітну та інфрачервону сигнатуру. Для російських систем протипідводної боротьби (ASW) A26 може буквально зникати з екранів на тижні.
Multi-Mission Portal — секретні двері під водою
Найінноваційнішим елементом A26 є вбудований у ніс шлюз діаметром 1,5 метра — Multi-Mission Portal. Це своєрідні «двері», що дозволяють випускати й приймати під водою бойових водолазів, мініатюрні підводні апарати, дрони та безпілотні підводні апарати UUV. У контексті зростання значення seabed warfare — війни на морському дні, яка полягає в захисті чи атаці підводної інфраструктури, — ця функція є абсолютно ключовою.
Стандартне озброєння включає чотири торпедні апарати калібру 533 мм, здатні запускати протикоробельні торпеди, морські міни та крилаті ракети. Saab також працює над інтеграцією зовнішніх модулів озброєння, що в майбутньому дозволить озброїти човни ракетами Tomahawk або європейськими аналогами класу NSM-SL.
Порівняння пропозицій — хто програв гонку за Orka
Кожна конкурентна пропозиція мала свої сильні сторони, але жодна не змогла перевершити Saab. Наведене нижче порівняння пояснює, чому вибір зробили на користь шведів.
| Претендент | Модель | Водотоннажність | Головна перевага | Головна слабкість |
| Saab (Швеція) | A26 Blekinge | 2100 т | Конструкція, створена під Балтику, GHOST, AIP Stirling | Затримки в основній програмі |
| TKMS (Німеччина) | Type 212CD | 2500 т | Зріла технологія паливних елементів | Висока ціна, довга черга клієнтів |
| Naval Group (Франція) | Scorpène Evolved | 2000 т | Величезний експортний досвід | Занадто велика сигнатура для мілкої Балтики |
| Navantia (Іспанія) | S-80 Plus | 3000 т | Низька ціна, фінансування ЄС | Завелика водотоннажність для Балтики |
| Fincantieri (Італія) | U212 NFS | 1600 т | Фінансовий пакет, негайна готовність | Німецька ліцензія в основі |
| Hanwha (Південна Корея) | KSS-III Batch II | 3700 т | Інвестиція 100 млн USD у польські верфі | Завелика одиниця, кошти поза ЄС |
Дані базуються на публікаціях Міністерства оборони, порталах Defence24 та Gospodarka Morska. Польський уряд також наголошував, що Швеція запропонувала найширший пакет інвестицій у національну кораблебудівну промисловість і — що безпрецедентно — сама задекларувала закупівлю польської військової техніки, зокрема рятувального корабля, подібного до польського «Ratownika», та зенітних установок Piorun.
Графік і вартість — коли човни прибудуть до Гдині
Перший з трьох A26 має надійти до польських ВМС близько 2030 року. Це амбітний термін, особливо з огляду на те, що шведські сестринські човни HSwMS Blekinge та HSwMS Skåne за новою угодою з FMV від жовтня 2025 року (зі стелею витрат у 25 мільярдів шведських крон) планують передати лише в 2031 та 2033 роках.
Вартість польського контракту офіційно не оприлюднена, але експертні оцінки коливаються від 8 до 12 мільярдів євро за три одиниці разом з озброєнням, навчанням екіпажів і логістичним пакетом. Крім того, у пакеті передбачено gap filler — шведський підводний човен ідентичного типу, який нададуть Польщі на період до надходження власних одиниць, щоб екіпажі могли тренуватися з першого дня, а не чекати сім років.
Що отримає польська кораблебудівна промисловість
Пакет полонізації став одним із наймасштабніших в історії польських оборонних закупівель. Saab уже підписав угоди про співпрацю з Polska Grupa Zbrojeniowa, Grupą WB, Famorem з Бидгоща, гдинським HG Solutions, Base Group та Chemet. Польські компанії не лише обслуговуватимуть і ремонтуватимуть A26 у Польщі, а й вироблятимуть компоненти для човнів, які Saab експортуватиме до інших країн, наприклад до Нідерландів.
Grupa Remontowa Holding з Гданська з величезним досвідом будівництва складних суден стане центром компетенцій MRO (Maintenance, Repair, Operations) для польських A26, а в перспективі — й для шведського флоту. На Помор’ї, де кораблебудівний сектор уже займає близько 27 тисяч людей, це може означати тисячі нових робочих місць.
Оперативні виклики на Балтиці
Балтика — надзвичайно вимогливий акваторій для підводних човнів. Низька солоність води (в середньому 7‰ проти 35‰ в океані) змінює плавучість, температурний градієнт впливає на роботу сонарів, а дно всіяне сотнями уламків, нерозірваними боєприпасами Другої світової та покинутими за часів ПНР контейнерами з хімічною зброєю. Кожен човен потребує ідеально каліброваних систем інерційної навігації та сучасних класифікаційних сонарів.
A26 розробили саме під ці умови. Заяви шведів про можливість діяти на глибині всього кількох десятків метрів — це не маркетинг. Операції човнів типу Gotland у 2005–2007 роках, коли HSwMS Gotland під час навчань з ВМС США «затопив» авіаносець USS Ronald Reagan, є класичним прикладом ефективності конструкції Kockums у складних гідрографічних умовах.
Окремий виклик — кадрове забезпечення. ВМС Польщі десятиліттями стикаються з дефіцитом підводників. За даними преси, нині їх налічується лише кілька десятків, а для трьох сучасних човнів потрібно щонайменше 80–100 висококваліфікованих фахівців. Програма навчання в Швеції стартує вже 2026 року.
Стратегічне значення для НАТО та регіону
Польські A26 у перспективі вписуються в план НАТО щодо повного контролю над Балтикою. Швеція матиме чотири човни A26, Норвегія експлуатує чотири U212NG, Німеччина будує 212CD разом з Норвегією, Фінляндія розглядає закупівлю, а Данія повертається до підводного флоту. Після 2032 року в регіоні може діяти понад десяток сучасних союзницьких човнів проти 5–6 російських.
З погляду енергетичної безпеки Польщі підводні човни A26 стануть головним інструментом захисту газопроводу Baltic Pipe, підводного кабелю Harmony Link та LNG-інфраструктури в Свіноуйсьці. Це завдання, які неможливо виконати фрегатами чи морською авіацією — потрібна постійна, непомітна та тривала присутність, саме те, для чого створено клас Blekinge.
Що далі і чого очікувати до 2030 року
Найближчі роки будуть насиченими. Ключові етапи програми Orka включають:
- 2026: підписання виконавчих контрактів з Saab та міжурядової угоди Польща–Швеція; запуск навчання підводників у Карлскроні; узгодження деталей офсету та полонізації.
- 2027: початок різання сталі для першого польського A26 у Карлскроні; доставка до Гдині шведського човна типу A19 як gap filler.
- 2028: поставка першого шведського A26 (HSwMS Blekinge — за оновленим графіком 2031 рік); запуск польських ліній виробництва компонентів у PGZ та WB.
- 2030: доставка першого A26 для Польщі (ORP — назва не розголошена); досягнення початкової оперативної спроможності (IOC).
- 2032–2034: поставки другого та третього човнів; досягнення повної оперативної спроможності (FOC); виведення ORP Orzeł зі складу.
Реалізація графіка вчасно вимагатиме вдачі. Програма A26 вже пережила численні затримки, але польський контракт має окремий графік, що має зменшити ризики.
Польський голос у глобальній підводній грі
Контракт Orka означає для Польщі набагато більше, ніж три човни. Це вступ до вузького клубу країн НАТО, які мають власні компетенції в проєктуванні, будівництві та обслуговуванні підводних човнів. Польща приєднується до цієї групи разом із промисловою та науковою базою, яку десятиліттями маргіналізували.
Orka — перша програма, де Польща переговорювала з позиції сильного клієнта. Saab боровся за цей контракт як за повітря, адже без Польщі програма A26 могла стати надто дорогою навіть для самої Швеції.
Перше занурення польського A26 у Гданській затоці заплановано на межі 2030–2031 років. До того часу ВМС мають підтримувати ORP Orzeł, підготувати нове покоління підводників і модернізувати порт у Гдині. План амбітний, ризики реальні, але вперше за довгий час напрямок чіткий.
