Вночі з 9 на 10 вересня 2025 року польський повітряний простір було порушено 19–23 російськими дронами різних типів. Подія сталася одночасно з масованою російською повітряною атакою на Україну й стала найбільшим одиничним порушенням території країни — члена НАТО — російськими безпілотниками від початку повномасштабної війни 2022 року. Польські F-16 у співпраці з нідерландськими F-35 та іншими силами союзників перехопили частину об’єктів. Інцидент завершився тимчасовим закриттям чотирьох аеропортів, зокрема варшавського Шопена, та активацією статті 4 Північноатлантичного договору.
Інцидент продемонстрував як сильні сторони, так і обмеження сучасних систем ППО перед масовим застосуванням дешевих дронів і приманок. Росія знову використала гібридну тактику, яка дозволяє тестувати реакцію Альянсу, не переходячи межу відкритого збройного конфлікту. Для Польщі, яка розташована безпосередньо на східному фланзі, та ніч стала потужним поштовхом до прискорення робіт над спеціалізованими системами боротьби з дронами та глибшої оборонної інтеграції з партнерами НАТО.
У ширшому контексті російські дрони над Польщею виявили механізм, за яким війна в Україні безпосередньо впливає на безпеку всього регіону. Поєднання ударних дронів із приманками, радіоелектронні перешкоди та паралельна кампанія дезінформації створили складну картину загрози, з якою Польща та Альянс стикаються щодня. Уроки, винесені з тієї ночі, вже зараз формують плани модернізації та стратегії стримування на найближчі роки.
Ніч з 9 на 10 вересня 2025 року — детальний перебіг подій
Перші об’єкти з’явилися на радарах близько 23:30. У наступні години польський повітряний простір порушувався неодноразово — за офіційними даними Оперативного командування Збройних сил Польщі зафіксовано 19 таких випадків. Останні об’єкти залишили повітряний простір або були нейтралізовані близько 6:30–6:45 ранку 10 вересня.
Тим часом закрили повітряний простір над аеропортами у Варшаві (Шопен і Модлін), Жешуві-Ясьонці та Любліні. Мешканці східних і центральних регіонів країни отримували повідомлення про необхідність залишатися вдома в певні години. Прем’єр-міністр Дональд Туск під час спеціального виступу в Сеймі повідомив про застосування озброєння, закликав зберігати спокій і водночас попередив про хвилю дезінформації.
Частина дронів прилетіла з території Білорусі. Білоруська сторона пізніше стверджувала, що частина об’єктів втратила керування через українські радіоелектронні перешкоди й була перехоплена її системами. Незалежно від версії, масштаб інциденту — понад десяток об’єктів углиб польської території — був безпрецедентним.
Shahedи та Gerbera — два обличчя однієї загрози
Росія не надсилала над Польщу однорідне угруповання. В інциденті брали участь щонайменше два принципово різні типи безпілотників.
Shahed-136 (російське позначення Geran-2) — це іранський дрон-камікадзе, який масово виробляють у Росії. Він має дальність 1500–2000 км, летить на малій висоті зі швидкістю близько 150–180 км/год і може нести бойову частину масою 40–50 кг. В українських умовах його використовують для насичення оборони та знищення інфраструктури.
Gerbera — це дешева приманка, виготовлена переважно з піни, фанери та пінопласту. Вона не має повноцінної бойової частини або містить лише символічну кількість вибухівки. Її завдання — імітувати радарну та теплову сигнатуру справжнього Shahedа, змушувати системи ППО витрачати дорогі ракети та дезорганізувати процедури перехоплення.
Вночі з 9 на 10 вересня частина об’єктів летіла за запланованими маршрутами в напрямку цілей в Україні, інші — переважно Gerbera — рухалися хаотично, проникаючи глибоко на польську територію. Така комбінація дозволяє Росії максимізувати психологічний і оперативний ефект при мінімальному ризику втрати дорогого озброєння.
Порівняння ключових параметрів дронів
| Характеристика | Shahed-136 / Geran-2 | Gerbera (приманка) |
|---|---|---|
| Основне призначення | Ударний дрон (камікадзе) | Приманка / приманка для насичення |
| Озброєння | Бойова частина 40–50 кг | Відсутня або мінімальна кількість вибухівки |
| Конструкція | Композитна, міцна | Піна, фанера, пінопласт — одноразова |
| Орієнтовна вартість за одиницю | 20–50 тис. дол. США | Кілька тисяч дол. США |
| Спосіб використання в інциденті | Частина об’єктів спрямована в бік Польщі (близько 8 за даними української сторони) | Основний тип — хаотичні польоти, зондування та перевантаження оборони |
Дані на основі аналізів військових експертів та матеріалів TVN24 й інформаційних агентств.
Реакція Польщі та НАТО — що спрацювало, а що потребує вдосконалення
Польські F-16 та нідерландські F-35 Lightning II перехопили частину порушників. В операції також брали участь італійські літаки дальнього радіолокаційного виявлення та німецькі системи Patriot у стані підвищеної готовності. Підтверджено збиття до чотирьох об’єктів — більшість нідерландськими силами.
Водночас подія виявила фундаментальну проблему сучасної протиповітряної оборони: асиметрію витрат. Перехоплення однієї дешевої приманки ракетою класу AMRAAM або пострілом із Patriot коштує сотні тисяч доларів. За масованої атаки (сотні дронів над Україною за одну ніч) такий обмін стає нестійким у довгостроковій перспективі.
В одному випадку ракета AIM-120, випущена польським F-16, відхилилася від курсу та пошкодила дах житлового будинку в Вириках-Волі на Люблінщині. Ніхто не постраждав, але цей інцидент показує, наскільки складними та ризикованими є операції перехоплення над населеними територіями. Розслідування цієї справи тривало ще навесні 2026 року.
Де знайдено уламки — мапа інциденту
Уламки дронів і фрагменти ракет знайдено в кількох десятках населених пунктів, переважно на Люблінщині, а також у Свентокшиському, Мазовецькому, Лодзькому та Вармінсько-Мазурському воєводствах. До найвідоміших місць належать:
- Вирики-Воля (пошкодження даху житлового будинку)
- Мнішкув (Лодзьке воєводство)
- Чоснувка і Чесьники (Люблінщина)
- Вогинь і Великий Лан
- Олесьно (пізніше знайдено пінопластовий дрон)
Один із об’єктів дістався навіть околиць Гданська — понад 700 км від кордону з Україною. Це демонструє, наскільки далеко можуть сягати сучасні дрони за сприятливих умов.
Оцінки намірів Москви залишаються різними, хоча переважає версія про цілеспрямоване випробування. Президент України Володимир Зеленський назвав інцидент елементом спланованої операції. Польський прем’єр Дональд Туск говорив про «безпосередню загрозу». Американський генерал Девід Дептула охарактеризував дії Росії як цілеспрямовану провокацію.
З іншого боку, частина західних аналітиків допускає часткову випадковість — дрони могли збитися з курсу через українські радіоелектронні перешкоди або російські помилки навігації. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у жовтні 2025 року, що порушення не мало навмисного характеру. Незалежно від остаточної версії, масштаб (кілька десятків об’єктів) і глибина проникнення на польську територію вказують на елемент свідомого тестування процедур і оборонних можливостей НАТО.
Дезінформація як другий фронт
Паралельно з повітряною операцією Росія запустила інтенсивну інформаційну кампанію. Російські ЗМІ та пов’язані акаунти стверджували, що дрони були українською провокацією, що Польща «не змогла їх зупинити» або що інцидент є вигадкою «партії війни», яка хоче зірвати можливі мирні переговори. Польська сторона швидко активувала фактчекінг, а урядові сервіси попереджали громадян про фальшиві наративи.
Така паралельна інформаційна війна сьогодні є стандартним елементом російських гібридних дій — кінетичний інцидент слугує основою для наративів, що послаблюють єдність Альянсу та довіру суспільств до власних інституцій.
Уроки на майбутнє — що змінюють Польща та НАТО
Після інциденту НАТО запустило операцію «Eastern Guard» (або «Eastern Sentry»), яка посилює східний фланг. Польща прискорила роботи над системами боротьби з дронами малого радіуса дії — від пасивних радарів і акустичних систем до аеростатів виявлення низьколетючих об’єктів. Тривають закупівлі та розробка власних рішень C-UAS, адже досвід України та тієї вересневої ночі показав, що класична протиповітряна оборона недостатня проти дешевих масових загроз.
Для звичайних громадян найважливіший урок простий: у разі подібного інциденту головне — дотримуватися офіційних повідомлень і уникати паніки. Тимчасові обмеження польотів чи заклики залишатися вдома не означають неминучого нападу — вони слугують мінімізації ризику в динамічній і непередбачуваній ситуації.
Майже рік після подій вересня 2025 року подібні, хоча й менші інциденти траплялися в районі країн Балтії та Румунії. Це свідчить, що російська тактика тестування кордонів НАТО не є одноразовим епізодом, а елементом довгострокової стратегії. Польща як прифронтова держава має бути готова як у військовому, так і в інформаційному плані — а інцидент з російськими дронами над Польщею став одним із найсерйозніших випробувань цієї готовності за останні роки.
