У польському правовому полі заповіт і податок на спадщину та дарування утворюють нерозривний зв’язок, який визначає, скільки саме з сімейного надбання дійсно потрапить до рук близьких. Сам заповіт не є джерелом податку, а лише інструментом точного спрямування майна. Він дозволяє обрати спадкоємців або легатарів із найбільш вигідної податкової групи, де часто достатньо лише своєчасного подання декларації, щоб податкове навантаження впало до нуля. З 7 січня 2026 року нові зміни в законодавстві дають сім’ям більше часу на формальності та реальний захист від втрати пільг навіть за незначних затримок.
Найближчі родичі — подружжя, діти, онуки, батьки чи брати й сестри — завдяки нульовій або першій групі можуть повністю уникнути податку за умови подання формуляра SD-Z2 протягом шести місяців від моменту набрання чинності судовим рішенням або актом посвідчення спадкування. Заповіт стає ефективним способом обійти жорстку схему законного спадкування, яка іноді спрямовує майно до дальніх родичів із вищими податковими ставками. У результаті усвідомлене розпорядження останньою волею дає не лише заощадження в розмірі десятків чи сотень тисяч злотих, а й справжній спокій у період жалоби, коли родина не мусить турбуватися про виклики з податкової.
Ключове значення має момент виникнення податкового зобов’язання. З січня 2026 року ним вважається лише момент формального підтвердження набуття спадщини, а не сама смерть спадкодавця. Це невелика, але важлива зміна, яка на практиці подовжує час для спокійного впорядкування справ і подання всіх необхідних документів.
Як заповіт впливає на оподаткування спадщини
Спадкування за заповітом і за законом підлягають однаковим правилам оподаткування податком на спадщину та дарування. Різниця полягає в можливості точно вказати, хто і що саме отримає. Складаючи заповіт, спадкодавець може заповісти конкретні активи — квартиру, земельну ділянку, колекцію монет чи частки в компанії — особам із найближчого кола, для яких закон передбачив найм’якше оподаткування. Таким чином вдається уникнути ситуації, коли все майно переходить до дальнього родича з третьої податкової групи, де неоподатковуваний мінімум становить лише 5733 злотих, а ставки сягають 20% у найвищому діапазоні.
Заповідальне розпорядження (zapis windykacyjny) діє найшвидше — предмет заповіту переходить до легатаря з моменту відкриття спадщини, а податкове зобов’язання виникає в момент набрання чинності частковим рішенням або європейським посвідченням спадщини. Звичайний запис вимагає виконання спадкоємцем, і тоді податкове навантаження лягає на легатаря. Заповіт дозволяє не лише обрати бенефіціара, а й вибрати форму передачі, яка найкраще відповідає сімейній ситуації та вартості конкретних активів.
Податкові групи та неоподатковувані суми — хто скільки платить
Розмір податку залежить насамперед від ступеня спорідненості між спадкодавцем і набувачем. Польське право поділяє набувачів на три групи, а для найближчих членів родини передбачено додаткове повне звільнення.
Наведена нижче таблиця показує актуальні на 2026 рік неоподатковувані суми та шкалу оподаткування:
| Податкова група | Неоподатковувана сума (2026) | Ставка до 11 833 злотих надлишку | Ставка 11 833–23 665 злотих | Ставка понад 23 665 злотих |
|---|---|---|---|---|
| I група (подружжя, діти, онуки, батьки, брати й сестри, свекри/тещі, зять/невістка та ін.) | 36 120 злотих | 3% | 355 злотих + 5% | 946,60 злотих + 7% |
| II група (дядьки, тітки, племінники, кузини та ін.) | 27 090 злотих | 7% | 828,40 злотих + 9% | 1893,30 злотих + 12% |
| III група (неродичі, дальні родичі) | 5 733 злотих | 12% | 1420 злотих + 16% | 3313,20 злотих + 20% |
Для осіб так званої нульової групи (подружжя, діти, онуки, батьки, брати й сестри, а також деякі усиновлені особи) діє повне звільнення від податку — достатньо подати формуляр SD-Z2 у термін шести місяців від виникнення податкового зобов’язання. Вартість набутих речей і майнових прав додається до всіх попередніх набуттів від тієї самої особи протягом п’яти років перед останнім набуттям.
Зміни в законодавстві з січня 2026 року — більше часу та захисту для сімей
З 7 січня 2026 року запроваджено нові вигідні правила в рамках дерегуляції. Податкове зобов’язання при спадкуванні виникає лише з моменту набрання чинності рішенням суду про набуття спадщини, реєстрації акта посвідчення спадкування або видачі європейського посвідчення спадщини. Завдяки цьому спадкоємці отримують більше часу на спокійне впорядкування документів і подання декларації.
Крім того, з’явилася можливість відновити пропущений термін подання SD-Z2 для набуттів від найближчої родини. Якщо термін було порушено без вини платника податків — наприклад, через тяжку хворобу чи госпіталізацію — можна подати клопотання про відновлення терміну й зберегти повне звільнення. Це реальний захист у ситуаціях, коли жалоба та судові формальності забирають всю увагу родини.
Заповідальне розпорядження та податок — що змінюється для легатаря
Заповідальне розпорядження (windykacyjny чи звичайне) також оподатковується, але податкове навантаження лягає на легатаря, а не на спадкоємця. Вартість заповіту визначається за ринковими цінами на день виникнення податкового зобов’язання. Заповіт дає змогу «перескочити» законних спадкоємців і передати конкретну річ або суму безпосередньо особі з нульової чи першої групи — часто з уникненням високого податку, який міг би лягти на дальнього родича.
На практиці нотаріуси та податкові консультанти зазначають, що добре складене заповідальне розпорядження windykacyjny є найчистішим рішенням при передачі нерухомості чи цінних рухомих речей. Воно допомагає уникнути часткової спільної власності між спадкоємцями та додаткових сімейних спорів, які часто спричиняють зайві витрати.
Практичні приклади розрахунку податку при спадщині з заповітом
Уявімо ситуацію, коли бабуся заповідає онуці квартиру вартістю 450 000 злотих та заощадження 80 000 злотих. Онука належить до нульової групи — подає SD-Z2 вчасно і не платить жодної копійки податку. Якби бабуся не склала заповіт, а спадщина перейшла до дальнього родича з третьої групи, податок із суми понад 5733 злотих міг би сягнути кількох десятків тисяч злотих.
Інший приклад: спадкодавець заповідає племіннику (група II) рекреаційну ділянку вартістю 120 000 злотих. Неоподатковувана сума — 27 090 злотих. Надлишок 92 910 злотих оподатковується за шкалою II групи. У результаті податок становить приблизно 9–10 тисяч злотих — значно менше, ніж при законному спадкуванні, коли майно розпорошилося б між багатьма особами з дальших груп.
Найефективніша стратегія — чітко вказати бенефіціарів із нульової або першої групи. Варто розглянути заповідальне розпорядження windykacyjny на нерухомість: воно переходить одразу на вказану особу й скорочує спадкову процедуру. За великого майна деякі поєднують заповіт із даруваннями за життя, особливо якщо кошти йдуть на житлові цілі — тоді діють додаткові ліміти звільнень.
Нотаріальний заповіт, хоча й дорожчий за власноручний, забезпечує найбільшу надійність: нотаріус перевіряє дієздатність, пояснює податкові наслідки й мінімізує ризик оскарження. Власноручний заповіт також дійсний, якщо весь текст написаний від руки, підписаний і датований. У будь-якому разі ключовим залишається своєчасне повідомлення до податкової.
Інші витрати, пов’язані із заповітом і спадщиною
Окрім податку на спадщину та дарування виникають нотаріальні витрати при складанні заповіту (від кількох сотень до 200–300 злотих за простий акт) та судові збори за підтвердження набуття спадщини (100 злотих від заяви плюс можливі 300 злотих за запис до земельної книги). Після набуття нерухомості спадкоємець стає платником податку на нерухомість — ставки встановлюють громади, зазвичай кількасот злотих на рік за квартиру.
Продаж успадкованої нерухомості протягом п’яти років від набуття може оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб, якщо кошти не будуть використані на власні житлові потреби. Заповіт не звільняє від цих обов’язків, але дозволяє краще спланувати продаж і скористатися можливими пільгами.
Усвідомлений підхід до заповіту та податку означає не лише нижчі податки, а насамперед впорядковану правову й фінансову ситуацію для близьких. Коли родина потребує часу на жалобу, добре підготовлений документ останньої волі працює як надійний щит — захищає майно, зменшує стрес і допомагає зосередитися на головному.
